Ведучий досить відданий своїй роботі. Під кінаць стало дуже страшно (у хорошому плані). Загалом ідея з новинами класна.

Дуже дякую за гру!

Мені дуже сподобалася "правдива" кінцівка - спочатку слова диктора при цьому йдуть депресивні, жахливі, але ця чисто домашня історія з дружиною та безладом під кінець...
Чорт забирай, це мило.

Зворушлива гра на тему відліку, мені сподобалося.
Дуже співпереживаєш ведучому. У грі немає ніяких занадто важких і щемливих описів, немає драми. Є просто невідворотність і у всьому цьому життя. Герой відчувається людиною. І це класно.

Трохи не вистачило різноманіття звуків - можна було б погратися, коли ми вмикаємо різні речі.

Але в цілому мені сподобалося.
Маю також реакції під час проходження: тут

Дякую вам за гру о/

Дуже сподобалося вікно при виході з гри xD

Мені сподобалося! Реалістично, ведучий відчувається живим, співпереживати йому можна.
Чіпляє.... Прикро, що головний герой в цей момент був не з дружиною. 

коротенька меланхолійна гра. вибори три, і, насправді, вони цікаві. проклацала усі, і найбільше мені сподобався з рекламою, бо я не думала, що воно теж буде bitter-sweet :D

атмосфера витримана. звуків, окрім друку та сміху, нема, що сумно. є амбієнт тиші, і він чудовий. мені здається, що як раз тут відсутність музики пасує. але, якби це було на мені, то я б додала наступне: «фірмовий» звук початку новин; шелест папірців, які тримає ведучий, видихи/вдохи; звуки «руху» (може, він переступає з ноги на ногу ітд); звуки студійної техніки; якийсь кашель на фоні від стаффу; звук під час реклами. 

арт підходить атмосфері, офіційний синій колір теж пасує. червоний метеорит на фоні одразу виділяється. 

текст гарний, але потребує редагування. ведучий веде себе дуже по-людськи, і є відчуття, що сценарист проживає сцену разом з персонажем. на жаль, іноді відсутність капіталізації, ком та одруківки руйнують вайб :( 

в цілому, мені сподобалось. гра має свою атмосферу, і тримається її до кінця. хоч і не найбільш оригінальне розкриття теми, але вдале.

наснаги вам у майбутніх проєктах!

Це було дуже сумно. Прямо по-справжньому сумно. Я взагалі не зрозумів, чого хтось чекав там якийсь прикол у кінці.

Мені дико зайшов момент, коли ведучий розуміє, що через 15 хвилин все, фінал, і замість пафосу чи паніки просто починає говорити про себе. Про свій ранок, про сварку з дружиною, про якісь дрібниці. І воно так дивно працює: ніби нічого особливого, а стає не по собі.

Це одночасно і сумно, і якось тепло, і дуже по-людськи. Змішані емоції, але в хорошому сенсі. Мені реально сподобалося. Автору респект)

Чомусь очікувала іронії, а історія-то доволі серйозна. Вибір з рекламою порадував.

Трохи не вистачило уваги до деталей в моментах, де ведучій зняв краватку чи камера наблизилася — це все прописано в тексті, але не показано на екрані, хоча рушій дозволяє такі маніпуляції без запар і вони дуже добре працюють на іммерсивність.

Don't Look Up, так?) Прикольна ідея!

Арт гарний.
Історія сумна, але коротенька - як у старому жарті. =/
Чомусь у мене було авточитання тексту робо-голосом, но то таке.

Класна задумка. Сподобався вибір пустити рекламу, виходить трошки цинічно та з іронією. 

Візуал приємний. Можна було б додати ще трошки гостроти, але це вже смаковщина. 

З першого екрану гра налаштовує на  очікування гумору, іронії в останні моменти світу.  Але цього не сталось.   Гра не  викликала жодних емоцій, на які я так сподівався.   

Геймплей коротенький,. Арт милий. Серед звуків лише друк тексту.