Вау, мені сподобалося! Дуже цікавий дизайн персонажа та сюжет гри. Деколи потрапляло в особисті болючі теми, що добре. Якщо гра відгукується, отже знайшла підхід до гравця) 
Шкода сутність, допомогла нам, а хто ж допоможе їй?(( 
Візуальна складова просто цукерочка, можу вічність дивитися на стиль художника. Емоції сутності теж мистецтво. 
Дякую за гру!

Враження на висоті. Дуже гарно намальовано, приємно роздивлятись сутність і її оточення. Мені сподобалось тикати предмети і асоціації, просто було весело. Також я думаю, що багатьом відгукнеться написане про предмети, доволі загально людські проблеми були прописані, загалом прикольно

Таку гарну атмосферу створили — захоплює. Прекрасно намальований і спрайт, і фон (хоча спрайт ну прям цукерочка) у темних тонах, але не лякає, а дещо навіть затишок відчувається. Ніби зайшов вночі на горище у діда в селі, де у дитинстві було прикольно проводити час. Написано все гарно, але історія залишає таке неприємне відчуття незакінченості. Головний герой кидав початі справи якось... не сказати, що навмисно. Просто от то не пішло, про це якось забулось... Тобто він просто плив по життю, а не керував човном — був більше спостерігачем ніж капітаном, так би мовити. Він сам усвідомлює, що не хоче втрачати цю купу можливостей, по яким може піти його життя. Його приваблює ця суперпозиція, де він може стати  і письменником, і ландшафтним дизайнером, і механіком — будь-ким. Але він не робить вибір. Я вважаю, він саме що і боїться обрати щось — а якщо оця єдина путь урешті решт виявиться зовсім не тим, чого я хотів? І фінал каже, що це ок — бути в такому стані.  Але... чи це дійсно так? Вважаю, відчувати свою приналежність в цьому світі, мету життя — набагато і приємніше, і цікавіше, ніж просто плести за течією. Чи відчував це головний герой протягом свого життя? За його словами складається враження, що ні. Тому якось трошки сумно стало.

Мені сподобалася зміна меню після першого проходження, дрібничка, але круто. Думаю про всі умовні "нюанси" ви і так знаєте з минулих коментарів, тому не бачу сенсу на них зупинятися. Стиль мальовки дуже приємний та певним чином затишний. А більше тут (у описі є таймкод) 

Це. Було. Вау. Наразі одна із найулюбленіших ігор на джемі.

Інтерфейс, сама істота, фон та деталі на ньому... Я була готова роздивлятися вічність. Текст написаний просто чудово, грамотно; мені як психологині було дуже цікаво читати про підбір асоціацій. Друге проходження ввело в легкий стрес, але гадаю, так і мало бути; сенс гри хоч дещо сумний, але правдивий та гарний. 

Єдине що, як писали нижче - стандартні шрифти; хоча, якщо чесно, мене це не дуже й стурбувало, решта була ідеальна. Повноцінна завершена гра, нічого додати чи відняти. Дуже рекомендую.

Візуал:
Прекрасний. Мені навіть нічого додати - це просто чудова робота, від головного меню зі стилізованим шрифтом до прекрасного у своїй фантасмагоричності задника і дивного, але цікавого та що головне - дуже унікального дизайну Сутності. Робота з його очима як з повноцінною мімікою - просто казка, дуже фактурний герой вийшов. Єдине, до чого можу вкинути своє "фі" - як на мене, курсор занадто великий, та напевно на моментах з чорним фоном дивитися на здебільшого темний спрайт  трішки тяжко - не вистачає контрасту.

Аудіо:
Музика мінімалістична, але приємна, працює разом з візуалом. Шкода, що вона не повністю своя, але головне, що гарно підібрана і не вибиває з атмосфери.

Історія:
Ідея обов'язкового другого проходження для отримання повноцінного досвіду від гри - ідея нетипова, але цікава, і кінцівка... просто гарна. Мені подобається, як вона ставить явну крапку у цій історії з якимось приємним, я б навіть сказав трішки оптимістичним присмаком, попри початкову ідею твору.

Загалом:
Ну, що ж мені сказати другому претенденту у цьому мікро джемі? Це прекрасна робота. Дуже сподобалося.

Майже фізично боляче від стандартного шрифта та виборів, бо все інше настільки феноменальне і шикарне — аж подих перехоплює. Арт, механіки, плоттвіст — вау. Дуже сподобалось!

Перше проходження - вразило.  Друге - дало відчуття катарсису.  І хоча тема смерті і діалогу з кимось після неї прям дуже заїжджана на джемах, ця гра як ковток свіжого повітря. 

головна сутність настільки шикарна.  Оці його емоції - просто супер ( чимось нагадав жучків з hollow knight і стало так тепло на душі,  фон теж бомба.  Саунд добре підкріплює саму гру і ми не стрималися, окрім як поставити усюди п'ятірки.  
Словом, дякую за гру! 

Класна гра! Сюжет піднімає важливе для багатьох питання, а й справді чи є хибним мати багато хобі й не заишати жодне.
Також гарна графіка й мені дуже сподобалося головне меню.

Класна графіка, нагадала мені ілюстровану книжку. Сподобалася сутність і її емоції, особливо коли вона дуже широко розплющує око, вхвхвхв 

Дякую за чудову гру, є над чим подумати; тепер постараюся не тиснути на себе через велику кількість хобі у реальному житті, як і головний герой :)

Дуже гарна атмосфера у цій грі, яка залишає приємні відчуття за собою. Не можу сказати, що саме викликає їх – мабуть, поєднання діалогів і самого процесу інтерв’ю.

Процес інтерв’ю навіть якось розслабляє, інтерактивні елементи додають атмосфери. Я б тіки поклала усі елементи на одну сторону — чомусь мій мозок трошки ігнорував тубус зліва. Можливо, бо усі інші предмети були по праву сторону, і сам персонаж від’їжджав вліво перед початком інтерактивного дослідження. Але це зовсім дрібничка.

Текст написаний дуже буденно, в хорошому сенсі. Відчувається живість персонажів.

Дизайн сутності дуже химерно-гарний, мені сподобалося, що у неї нема рота, але усі емоції дуже гарно передаються зміною очей. Сподобалося і те, як показаний характер/переживання сутності — попри поспіх та дратівливість, бачиш, що криється під цими емоціями та діями, і співчуваєш. Головне меню теж гарненьке.

Те, як сутність записує почуте після досліження речей — дуже мило :) Ніби дрібничка, але такий маленький момент зі звіком додає атмосфери.

Для мене враження від гри дуже-дуже приємне. Люблю ігри, де треба пограти декілька разів для змін у сюжеті, і тут це працює добре.

намальовано супер!!

Наївно сподівалась що ця гра допоможе мені знайти своє призначення, от же блін. Насправді дуже сподобався візуал і кінець, класний концепт, дуже класний персонаж який бере інтерв'ю. але ж блін думала в кінці реально отримаю к'ютімарку 

Дуже сподобалась ваша новела, частково тому що головна тема дуже мені близька. Передали ви її ідеально. Приємно здивувалась при другому проходженні; не очікувала що щось зміниться, бо вибори ніби ні на що не вплинули, але, дійсно, в цьому і сенс.

Візуал, звукове оформлення - все на висоті. Тільки відповідності темі я не побачила, бо інтервью ніхто не обмежує в часі; а якщо відлік - це саме життя, воно було до початку цієї історії, тому не може бути темою цієї. Або я туплю і чогось не розумію хд

Дуже дякую за гру та потребність зупинитись і порефлексувати.