Мора 🧎♀️
Нехай тобі світять лиш зорі, люба, ти ікона в усіх сенсах.
Неймовірно атмосферна, захоплива, гарна гра. Пролетіла як одна мить, неможливо було відірватись. Персонажам і сюжету віриш, разом з Орисею здригаєшся від жаху небуття, передчуття необхідного і спогадів про Одарку.
Відкритий фінал... розумію чому, але мені все ж не вистачило тут чіткого авторського бачення. Історія сильна і впевнена у собі, вона має право на крапку, яка підтримає це враження.
Користуючись нагодою, передаю привіт сестрам по котику на діалоговому вікні :D Чесно, ми довго ламали голови, куди б його ото засунути, а потім одна-єдина ідея вирішила всі проблеми махом, і так воно добре вийшло, ну муа. Аж цікаво стало, у вас це теж було більш спонтанне рішення, чи від початку планувалось?
Дякую за неймовірну історію, за розкішних персонажів, аж сумно було з ними розлучатись.