Як же смачно намальовано, особливо ожина з плющем по краю. Та й фони (Славик кретин, то є так), а від емоції Марічки, коли виявилось, що Марта її здала, я просто в соплі :D
Дуже крутий візуал в акцентних сюжетних точках, як от з Юстею в кінці чи на сцені під час зізнання. Дискомфорт та тривожність від цих очей, бррр.
Трохи не вистачило визначеності в сюжеті, після сцени пересадки все доволі сумбурне й швидке, а також самої сцени зізнання. Так, для Марічки це момент, який хотілося б поскоріше забути, але він відчувався дуже емоційним і важливим.
Також у сценах ритуалу, де дівчат п'ятеро, не завадило б щось на кшталт підсвітки спрайту мовця, як у багатьох новелах джему. Бо все ж їх багато, а роти маленькі, не так очевидно, хто говорить, і потім до цього звикаєш, але на самому початку я дівчат трохи плутала. Думала чомусь на Дарину, що це Марічка х)
Ще раз скажу, що мальовка класна, мені прям зайшла, дякую за гру)