Як іронічно що персонаж який читає і пише фанфіки став учасником подій майже як у фанфіках)) Оййй це той самий момент коли тобі хочеться кричати в екран "Та він любить тебе!!"
А коли з'явилася подружка гг я просто була на її рівні. Мм оці накручування що я не такий, я його не вартий. Це певно, перший твір де я була рада що головний герой напився і почав розмовляти прямо. Короче, емоційні гойдалки, все як ми любимо)
Візуальний стиль виявився теж досить приємним, я кайфувала з текстурок і палітри. Враховуючи що намалювала одна людина то моя пошана, як же я не люблю малювати фони(
Дякуємо за гру!