Рада вас бачити під нашою грою навзаєм. Страшно тішимося усією командою вкотре чути, що атмосфера гри відчувається і працює. Як і її наповнення.
що в плані моралі вона певним чином перетиналася з моєю новелою.
Коли пишеш про загальнолюдські проблеми, то воно так трапляється, це правда. Бо наші з вами історії вони навіть загально про людей, про викликими, з якими вони зустрічаються, тому так, є таке)
Насправді, хоч у мене й не дуже гарні стосунки з батьками через нашу різність, після прочитання цього твору навіть захотілося їм написати… поки ще є така можливість.
От тепер ви змушуєте плакати мене 🤧🥹❤️🩹
[далі спойлерні теми, якщо раптом хтось з тих, хто не проходив гру випадково читатиме відгуки]
Але мені, як досить аполітичній людині, було трохи дискомфортно.
Втім, усе це — частина атмосфери, і тут усе залежить від сприйняття.
Розумію, що прямота у нашій грі могла когось вразити. Насправді, ми намагались зробити це якомога м'якше, але при цьому не втратити в щирості атмосфери, у розкритті героя, бо ці згадки це частина задуму, так. Ми вважаємо, що оскільки розповідали про людину в окупації, змовчати про те, ким вона спричинена (і відповідно біль, образу людини на це) - неправильно, бо це об'єктивна реальність. Тим паче, для нашого героя це у тому числі одна з причин його загальної ситуації, а він ще й людина старшого віку, людина науки, зі спогадів про доньку стає очевидним, що Тихі були завжди українськомовні, а це вже дає розуміння їхньої позиції, тому він не зміг би реагувати і казати по-іншому в його умовах.
Але дякую за щирість і такий розгорнутий відгук, нашій команді дуже приємно 💙