Дуже легко і просто написана історія яка випромінює ций цінний вайб "автор хоче розказати сюжет який йому щиро подобається", і відчуття "першої роботи" (можливо це і не так, але так відчувається) тут дуже приємне і не дратує (а є два типи аматорських робіт: де автори хочуть розказати цікаву їм історію і де автори душать претензією: ця робота з першого табору).
Текст, хоч і з помилками, легкий і захоплюючий своєю "розмовністю", і "брудний" простий арт дуже йому пасує.
Єдине що сюжет іноді прям дуже спішить і деякі моменти прям умовно прописані.
Але в цілому можна похвалити!!!!

Новела мене вразила! Стиль написання динамічний, як писали раніше, кожна строка коватається одна за одною й сам не помічаєш, як у моменти битви починаєш швидше гортати репліки. Класно придумали розбивати речення на окремі репліки, щоб зберігався оцей ритм перелистування.Сама історія цілісна, завершена і взагалі кайфова. Єдине що, мені здається, вона б розкрилася краще при більшій довжині, але що поробиш за джем так багато не зробиш. Бо ну дуже швидко починається історія з нашим єдиним другом і всьому лору не встигаєш "повірити" (але під кінець вдалося зробити глибокий конект з головним героєм!!). Але вона все ще працює, і це притому що тут мінімальна кількість музики! Коли читав, певно через тематику, віддавало духом якихось ранобе, теж ісекай, фентезі. Дякую за новелу!

Цікаве рішення із самою темою! Ціле місто, яке розмовляє тільки через шепіт. 
Видно, що трошки заплуталися із сюжетом. Але душевно! Дуже така сейнен ісорія вийшла, через Ллойда в зеленому згадалося Ніндзяґо. З арту, сподобалася печера вченого: перспектива виглядає, ніби малювалося у VR! Ще бачу ідею в тому, як самотньо звучать старанно підібрані звуки на фоні повної тиші.
Дякую за гру!!

взагалі нічого від новели не очікувала, а потім не помітила, як ковтала всяку нову строчку діалогу та думок гг, несподівано стало дуже цікаво дізнатися лор світу (гри? сну?), а також побачити, що буде далі. сама ідея сюжету не нова, разом із цією загадкою в кінці "чи було це все насправді?", але, тим не менш, зроблено добре і відчувається, як всі старалися над проєктом. авторам бажаю натхнення та успіхів із майбутніми проєктами! :)

Прикольна гра з гумором і хорошою ідеєю/посилом.

Але я б сказала, що сон аж ЗАНАДТО СОН, бо описи уривчасті та короткі, мінливі (мій "улюблений" момент, це коли люди в каптурах беруть героя під руки і він починає йти містом. Я спочатку не зрозуміла, що його відпустили, тож коли він врізався в Ллойда - це мене глибоко здивувало). 

Візуал, хоча це й скетчі, мені сподобався. Є в ньому щось. Шкода вже на сцени в кінці не лишилося часу.

Не вистачило музики в історії. Тема шепоту розкрита, як на мене, цікаво.
Маю також тред у тві зі швидкими реакціями, якщо цікаво: тут

Дякую за гру, бажаю удачі в майбутньому ~

Я вважаю, що ця гра має незаслужено малу кількість оцінок. В цілому новела хороша, бажаю вам успіху в подальшому

Фони здалися доволі гарно стилізованими, звук — якісний, хоч і не всюди присутній. Круто, що і графіка, і музика були створені командою самостійно.

[Далі можливі спойлери, читати після проходження.]

Кімната героя особливо добре намальована. Момент із кур’єром і передачею тривожності героя вийшов дуже вдалим.

Із мінусів — можливо, це лише моя особиста примха, але моменти, де все виявляється сном, я вважаю зовсім нецікавими, навіть якщо він відіграє роль у подальшому сюжеті. Такий троп створює відчуття, що на початку відбуваються цікаві події, а потім ми дізнаємося, що це все не насправді.
Інтерв’ю з розробником сподобалося, бо трохи прояснило деталі лору, які я раніше не зовсім зрозумів.