Візуал:
Багатошаровий арт головного меню вже задає високу планку якості, особливо з цими х фреймами, в одну з котрих так елегантно входить Фея... Це красиво.
Задник у самій грі простий, але стильний, картини на ніж не менш приємні (цікаво, чи ця грибокорова є відсиланням на майнкрафт, чи бачити усюди "відсилання" - це вже тяжка хвороба.)
Під цей приємний флет мінімалізм з текстурами ще й гарно підходить текст-бокс та шрифт - гарно підібрані, приємно читати.
Спрайт Феї красивий, позінг живий, але знову проблема, про яку я вже писав не раз на цьому джемі - на магічному створінні гуманоїдні риси обличчя. Я розумію, що тут у нас фея, але зробити її більш схожою на комаху, коли в неї й так багато чого від них, мені здається куди цікавішим дизайнерським рішенням.
Ще й можна було б ще дві пари лап додати...

Аудіо:
Класична музика це завжди гарний вибір. Непогане озвучення, але те, що є лише репліки феї, відчувається дивно.

Історія:
Мені подобається посил, бо звичайно - прожити довге життя хочеться всім, але деяким ще й хочеться залишити після нього хоч щось на згаду про себе, і зробити це шляхом мистецтва - гарний вибір.
Бо вно буквально робить тебе безсмертним.

Загалом:
Мила маленька історія, що гарно зроблена та повністю закінчена.

Дуже шкода, але нас розчарувала ця гра. Стільки людей її хвалили абсолютно за все, ми очікували набагато більшого (•́ ᴖ •̀)
Нам жахливо не вистачило звукових ефектів, в галереї тихо, без жодного іншого відвідувача, хоча це як би її остання виставка. Або хоча б додати якоїсь зміни в монотонному лупі з однієї класичної мелодії. Та й в тексті багато проблем. Починаючи з того що він не передає емоційність яку вклали чисто звук. Поки озвучення дає грайливості й емоційності, текст просто сухе речення без жодної індикації настрою. Антуанета королева франції через 30 років з моменту своєї ж смерті. Біохімік за пів століття до першої згадки галузі як терміна. Протиставлення науковця як противника мистецтва, хоча ті були інтелігенцією і часто покровителями для митців. Відсилки відчуваються натягнутими. Частина реплік феї не відчуваються репліками персонажа. Візуал хороший, дизайн феї дуже милий, його, як і меню, цікаво розглядати, проте інтерфейс дуже скупий. Тіні на фоні наче падають в дві сторони одночасно.
Загалом технічно все зроблено чудово, але не вистачило звуку і продуманості історії, а ми постраждали від власних очікувань. ( • ᴖ • ｡)
Все ж, можливо це діло смаку, бажаємо вам удачі на джемі та творчого зростання. Ви хороша команда з великим потенціалом, сподіваємось побачити від вас більше наступного разу! ৻(  •̀ ᗜ •́  ৻)

Історія створіння, що робило творіння, чим пришвидшувало своє старіння.
Читати як скоромовку.

Гарна коротка цікава історія.
Дійсно чарівна.

Мені сподобався арт. Меню. Ідея.
Те, як ви обіграли тему відліку.
Музика в меню зайшла. В грі теж пасує, але наче хочеться чогось цікавішого для вашої історії.

Загалом мені сподобалося все, окрім фінальних слів про фотоапарат (маю освіту фотографа 😭). Днем народження фотографії вважається 7 січня 1839 року, тому мене спочатку спантеличила згадка про 1926. Тоді я згадала, що цим роком датується один зі знімків Ньєпса, що зберігся, але він робив спроби і раніше. Камера-обскура, яку ж використовував Ньєпс теж була вигадана раніше, нею багато користувалися до нього  (існують навіть челенджі, де люди роблять її просто вдома зі своєї кімнати, бо це досить еее проста штука експонування зображення на стіну?).
Взагалі, якщо ви колись думали над першими знімками, це або пейзажі, або статичні люди, тому що експонування зображення відбувалося дуже довго. У 1826 році фея б все одно не змогла зробити фото рухливих русалок чи фей, та навіть корови навряд чи.

Я розумію, що ви мабуть хотіли зіграти на якомусь контрасті чи іронії, мовляв, зарано фея померла, он що пропустила, але мені врізалося в око.
Та й загалом на мою думку історія гарна основною ідеєю, що створіння хотіло лишити слід, історію її життя у чомусь вічному. У мистецтві. Тому насмішка з фотографією навіть знецінює цю думку. Та й я розумію, якби фотографія замінила художників, але так не сталося.

Маю також реакції на гру у тві: тут

І попри усе моє занудство щодо фотографії, ваша історія все одно мені сподобалася.
Дякую.

Головний екран класний. Все гарно намальоване, наче справжнє мистецтво.

Хах, миші) цікаво. Захотілося в Карпати, глянути на ті дива. Сюжет прикольний, гарна робота.

Мої доколупи:

- Гра не стартувала в повноекранному режимі.

- Як на мене, трошки з запізненням йде озвучка, не скрізь, але як мінімум до «мишей».

- Кінець занадто швидкий наче, всього лиш кілька речень, малувато якось, хочеться більше.

Цікаве:

Запустив ненароком 2 версії гри і вони заграли двома скрипками розсинхроном, це було прикольно)

Дуже красива гра, мене прям зачепило емоційно, коли проходило і особливо від фіналу.

Чогось думала, що буде гра про ну... створення феї, а не творіння які робило створіння😅 взагалі важко описати емоції, коли щось дійсно сподобалося, бо тут і візуальна складова хороша, і те, що в гри є інтерактивність. Хоча каюся озвучку я пропускала, бо швидше було прочитати. 

Я думаю вам вже сказали а і увас фентезі, а не історична новела, але приписування Марії-Антуанетті фрази про тістечка й зв'язування цієї фрази з нею взагалі - то відомий наклеп.😅

Дякую за чудову гру! Люблю проєкти вашої команди.

РУХЛИВЕ МЕНЮ, О ТАК.

Фея дуже гарна, ідея цікава. Мене в шрифті трішки збивала літера к, яка походить як з англійського шрифта, але зрештою не дуже заважало. Сподобалося як підібрано музику, зайшла озвучка - фея така з характером трохи, видно що самодостатня, задоволена собою леді :D вона була трохи затиха (можливо бо я не слухала в навушниках? Іноді це міняє діло), тому я скручувала музику - але враховуючи що це фея, гадаю, це було навіть доречно. 

Іронічний кінець, дещо сумний, що в результаті мистецтво спростилося винайденим фотоапаратом, але життєво. Десять років працювати над однією картиною? Take this!

Якщо в кількох словах - сподобалося. Було круто та повноцінно.

P.S. КАРПАТСЬКА ГРИБНА КОРІВКА!!!!!

Мені дуже сподобалося оформлення, лаконічний дизайн та спрайти. Чудові картини, цікавий задум та зображення феї. Зловила пару відсилок, у тому числі на Колгосп Тварин. Дуже сподобалися розповіді про кожен витвір. 
Не знаю чи посилання на винайдення фотоапарту тут до чогось відсилає, бо мене це відіслало до фан факту про Артура Конан Дойля, який у 1920р. (через 95р. після виставки в грі) побачить в газеті фото дівчат з феями і повірить в існуваннях тих))

Ваша новела має багато шарму, і її було приємно читати. Дизайн Феї просто чудовий. Вона дуже мила, аж захотілось її намалювати)

Мені сподобалось. Ідея цікаво розкрита. Трохи доданого гумору, трохи суму, арт роздивлятись чисте задоволення. 

Окремо виділю меню, музика там топ. В самій грі музика теж гарно підібрана, але вона мені щось дуже знайома і викликає спогади з іншої чи то гри, чи не можу згадати звідки її знаю. 

Я залипла в меню на непристойно велику кількість часу. Вау.

Чудова новела, відгукнулась мені атмосферою попри те, що тема насправді не дуже близька. Було красиво, було меланхолійно-спокійно, було дуже і дуже приємно провести з феєю кілька хвилин до кінця відліку.

Богоподібно, дякую, за такий витвір, якраз дало відпочити перед сном.

Візуал на висоті, неймовірна стилістика та пожднання кольорів створюють комфорт.

Звук підібраний вкрай грамотно та доповнює розміренну атмосферу царині мистецтв. Про озвучення мовчу, воно шикарне.

UI та технічні фішки зроблені ідеально, сприяють повному зануренню у історію. Єдине зауваження до висторкаючих літер к та ж у шрифті, але це таке.

Сама тематика відліку розкрита якіісно та розмірянно, а пиитання творчості ще більше відгується у душі.

Сподіваюсь побачити ще проєктів від Вашої команди, бо це занадто круто для обмежень джему.

Дуже цікава і яскрава історія, чудово розкриває тему джему. Мені, як людині, яка дотична до творчості був цікавий цей момент, що фея фізично вкладала своє життя в мистецтво, дуже круто. Єдине, що мене дещо збентежив кінець, трохи розгубилась через нього. Чудова робота, бажаю творчої наснаги в майбутньому! 

Дуже чарівна новела! І я кажу це зовсім не тому, що дуже-дуже люблю фей (жарт)

Головне меню випромінює якісь нотки ексцентричності, що дуже пасує до характеру головної героїні новели. Не дивлячись на тему, сама новела відчувається дуже легкою та теплою, з гумором. І навіть коли добігає кінця, ти не відчуваєш туги – радше навіть якийсь відблиск надії, ніби і справді відвідав/ла/ли якусь чудернацьку виставку і отримав/ла/ли собі трохи натхнення.

Сподобалися інтерактивні елементи, і озвучка була приємна. Отримала трошки приємних почуттів на вечір c: 

якийсь нереальний рівень пропрацювання гри.  Звук, арт, текст, технічне виконання - все топ .