Привіт 

Прочитала вашу роботу, мені сподобалось все тому будуть пункти

1. Візуал. Пушка бомба петарда. Фони-цукерочка, сиділа роздивлялась купу часу. Дизайни персонажів - буду художнику руки цілувати. Особливо мені сподобався Ян. Він нагадав міма що дуже добре перегукуються з його позицією в еклезії.

2. UA/UI виношу окремо бо три хвилини сиділа клацала інвентар щоб почути як він закривається/відкривається. Респект саунд дизайнеру

3. Текст. Мені дуже сподобалося спостерігати за інтеракціями персонажів, між ними є хімія, є пуш/пул який створює цікаву динаміку і що важливо кожен окремий персонаж сам по собі цікавий. Для мене це зробило гру. Загальний сюжет залишив багато питань. Хто така Рут? Чому Ян з ними працює? Яка мета еклезії? Я так розумію у вас є більший лор персонажів і набагато більш широкий сюжет, тому я буду чекати оновлень/продовження. 

4. Музика як і було сказано імба, ноу ноутс. 

Якщо ви десь ще викладаєте цю історію чи можна отримати посиланнячко?

Це було так яскраво і стильно! Гра однозначно заслуговує на високі оцінки, навіть попри урізані сцени (всім просто хочеться більше 😇).

Візуал дуже класний, музика чудово доповнювала атмосферу. За інвентар та увагу до звуків окрема повага. Курсор у вигляді гіпнотичного медіатора теж приємна деталь.

Загалом, більшу частину наших вражень ми сказали вам на стрімі, дякуємо, що завітали ~
Обов'язково напишемо вам ще раз, коли буде готове відео о/

Дякуємо за гру :3

Перше, що кинулося мені у вічі по відкритті екзешнику “Еклезії” — її розкішний стиль мальовки, прямо з меню. Дизайни персонажів, локацій та предметів з інвентарю — на висоті. Видно, що надихалися Disco Elysium (і насправді не тільки у візуалі), але все одно зроблено досить самобутньо та професійно. 

Особливо приємно відчувати увагу до деталей у фонах, з усілякими посиланнями на гурти та Афекса Твіна. 

Музика — мабуть, один із претендентів на кращий оригінальний саундтрек джему. 

Будучи сценаристом, до тексту не прискіпуватися, на жаль, важкувато. Так, розумію, що це візуальна новела, на написання було два тижні, але з діалогами, та й власне з описами сцен та внутрішніх переживань, ніби трохи перемудрили. Герої висловлюються надто топорно, але при цьому мегалітературно, і від цього ловиш сумбур. Головний герой вариться у своїх переживаннях, весь час щось “огортає, находить, віє”, метафори та описи блювоти в певний момент зустрічаються ледве не в кожному реченні, і атмосфера вічно тоне в словах “липкий, ядерно-солодкий, густий, в’язкий тощо”. Від цього драматичність подій трохи втрачає свій фокус, і моментами, за купою описів та епітетів ховається небагато розвитку подій.

Попри це, новела має нереальний потенціал і мені було б дуже цікаво побачити, як ви можете розвинути цю ідею далі. 

Перше, що звісно треба написати, так це те яка неймовірна графіка в цій новелі! Я впевнена, що художник(и?) взагалі не спали і не їли весь період джему. Дуже гарно намальовані фони, класний дизайн у персонажів, взагалі атмосфера в цілому - неповторно!

Обділили тільки рюкзачок, але кому він треба, коли в ньому є все, що нам треба! Сподобався цей міні інтерактив і як воно все виглядало.

Музика також чудова і не нав’язлива, останній трек звісно виділяється. Мені мабуть хотілося б, щоб в цій новелі були ще якісь звуки: стук, коли ставиться стакан; паління цигарки; нагнітаючий вітерець, коли підходимо до церкви; щось в такому дусі. Мені здається це б дуже пішло на ще більшу атмосферу новели.

Сама історія також сподобалася і було цікаво читати, що там далі. Персонажі харизматичні, незвичні. Під кінець трошки було сумбурно, але у мене все одно залишилися одні тільки гарні враження.

Дуже якісна робота! Візуал бомба - детальні фони, кльово промальовані персонажі. Контраст кадру дуже крутий! Музикальне оформлення теж працює на атмосферу. Сценарій цікавий, гарна динаміка тексту і мова тексту, молодці, що всередині даєте текст по центру і тд це дозволяє утроимати увагу.
Але як на мене, в цей момент і починаються проблеми, так як недокрутили всі гачки які розвісили. Шо, навіщо, нахіба. І мотивація Яна не підливати Анатану алкашку-забувачку нізвідки. Якщо він хотів знищити це місце, то нащо йому взагалі паритись про Анатана. Щось було багато натяків на яой і дякую як гетеро що його так не було) 
Також ідея з інвентарем цікава але незрозуміло навіщо, бо нічого по факту не дає. Якщо, наприклад, у Еклезії напис на фото змінився на "ЗГАДАЙ, ХТО ТИ Є", було б прикольніше.
Пограв з великим задоволенням, було круто поринутись в цей світ і атмосферу, як звичайного світу так і Еклезії.

ЗІ: якщо ви готувалися з моменту оголошення джему і підв'язкою під тему стала сцена "ритуалу посвяти" - підморгніть. :) Або художник - монстр це все в соло за 2 тижні зробити.

Це найбільший шизобрєд на цьому джемі (після моєї гри ).

Дуже добре передано відчуття творчої кризи та втрати - як шляху існування, так і пошуку себе. Я проходив у навушниках і окремо зацінив музику, за реалізацію точно 5!

Історія виглядає цілісною, хоча під фінал усе трохи перетворюється на кашу, а кінцівка відчувається дещо різкою та обірваною. Але це взагалі не робить гру поганою — навіть навпаки, у цьому є свій особливий почерк і стиль автора.

Загальні враження дуже позитивні!

Візуал - бомба.  Те, як зроблена гра - теж.  Музика підібрана дуже вдало,  а й персонажі... Ну тут просто говорити нічого.  Все дуже класно.  Щодо самої ідеї гри, вона розкривалася поступово і це дуже класний баланс, коли з самого початку нічого невідомо і незрозуміло,  але поступово все починає більше і більше нагадувати сон під 40.  В хорошому сенсі.  
Гра вийшла дуже класною! 

З першого погляду на обкладинку було ясно що це буде щось особливе. І так і є. ЮІ, віжуал дірекшн і стиль загалом, художник – ти мій герой бо вивіз весь візуал в соло. Дуже кайфові мікродеталі типу інвентаря чи стрілочки медіатора, дуже мило розкриває персонажів і заглиблює в атмосферу гри. Стиль працює на історію, арт божественний.

Сценарист ти красавчик.  Дуже цільна історія, жива мова, персонажі яким співпереживаєш. ГГ - жиза жизнєнна, фінал – топ. Атмосфера клубу і кафешки прям кайф дуже вайбово, наче сам там побував.

Композиторе, дякую що ти є. Сцена із соло в моєму сердечку назавжди.
Мікродойоб на три копійки – трошки дивна сцена із посвятою, тема Поверхні якось прийшла нізвідки і не розвинулась далі. Але це не псує ніяк враження про гру.

5/5, мій особистий топ, ви молодці

Історія з такою харизмою, я вже пару годин на вайбі від тої височенної якості реалізації

Якииииий у вас візуальний стиль, музичний супровід, це просто щось неймовірне. Насолода для очей і для вух.

Жарт про півня 🤌 Або як закохати мене в персонажа одною реплікою :D

Очікувала від фіналу того, що й отримала, хороша цілісна історія. Дякую за прекрасний ігровий досвід)