Це було таємничо і захопливо, тому шкода, що історія так обривається. Бо відчувається, що у вас там ховається набагато більший та цікавіший світ.

Мені дуже сподобалася мальовка, те, що це лор Німеччини і загальний вайб історії. Також сподобалася механіка кошмарів - це так цікаво!

Що варто було б допрацювати: підібрати музику чи принаймні звуки середовища на тло. Знайти редактора для тексту чи вичитати його самостійно. Також між сценами хотілося б бачити більше описів, поступовості, бо персонажів у грі багато і частина інформації для читача губиться і щодо зв'язків і щодо подій.
Розкриття теми джему я теж, на жаль, не побачила. Але це не відміняє моєї цікавості до гри)

Маю також реакції у тві під час проходження: тут

Загалом вітаю з дебютом і дякую за гру.

Мультяшна мальовка сподобалась, персонажі експресивні, ще ікла у них такі файні коли посміхаються! Сюжет я, якщо чесно, не до кінця зрозуміла, але Ви писали що гра за мотивами снів, і от як раз вайб снів тут дуже сильно присутній, тож скоріш за все це така задумка. Багато прикольних концепцій, типу тих же жахіть батька Пола, і з одного боку наче і хотілося б трохи глибше окунутися у цей світ, а з іншого той факт що нам нічого прямим текстом не пояснюють і для персонажів це буденність додає грі шарму. Наче ми просто підгледіли кілька сцен з життя цих персонажів, що існують десь там у світі снів. Окремий респект за німецьку тему, не часто її бачу. Ну й якихось звуків мені звісно трохи не вистачило, але, якщо чесно, новела так легко читається що це було аж такою проблемою. Дякую за гру та чекаю ваших наступних проєктів, бо потенціал тут є!

Що ж, почну, певно, з найголовнішого. Текст. Редактор цьому твору, звичайно, не завадив би, бо я помітив декілька одруківок (в глиб замість вглиб), пропущених ком, де-інде трапляються тавтології ("Aле іноді я думаю, що можливо я так думаю[...]")  та два рази пропущену крапку в кінці речення. 

Взагалі, якщо казати чесно - мені було складнувато читати новелу, бо теми діалогу постійно стрибають одна до іншої, думки залишаються незакритими, та дуже часто я "втрачався" і не розумів де ми опинились раптом, як ми там опинились, і що відбувається. Наприклад, "перехід" з сцени в бібліотеці до сцени в якомусь переході, і за три репліки від неї вже на відкритий ноутбук і стрічку соціальної мережі, без навіть згадування про те що Пол йде додому чи ще кудись. Інколи також зʼявлялись питання до, не знаю як це краще назвати, "послідовності" в тексті (наприклад, звідки Тілла вже знає як виглядає кошмар якого побачив Пол, якщо він їй про це ще не встиг розповісти, а тільки сказав що кошмар є? Вольфенштайн в світі гри - це серія книг, ігор, чи лише одна книга? Якщо серія книг - чого Пол говорить про якесь "меню"? Якшо серія ігор - чого бажає щоб хтось зробив гру по одній "книжці"?). До речі, дуже цікаве рішення, мати астериски замість апострофів в тексті. Не скажу що це погано, ні, просто незвично трохи)

Тепер, до сюжету. Наскільки я зрозумів, гра являє собою такий собі "slice of life-style" набір скетчів, як старі-добрі аніме кінця нульових/початку дестятих без одного суцільного сюжету? Не маю нічого проти, навіть навпаки, фанат підходу, просто, як я й писав вище - мені прям не вистачило чіткого поділу через хоча б той самий чорний екран на кожну окрему мікро-історію.

А тепер до речей що в мене викликали щасливу посмішку. Цікавий артстайл! Дивитись на персонажів було приємно, емоції героїв дуже легко прям відчути. Також мене прям заінтригував цей світ, попри всі недоліки тексту, в нього можна повірити, і питань на які прям хочеш отримати відповідь теж чимало: що роблять з цими кошмарами, як виглядає той "ритуал вигнання демону" через який пройшла Тілла, як в цьому світі серія Wolfenstein виглядає теж цікаво, чорт забирай, бо я пригадую менюшку The New Order, і там жодного коридора не було... І хто такий доктор Гальванеску? В якому жанрі грають "Димові птахи"? Чи цей світ повністю заснований на трохи "Германській" тематиці, чи це просто наш ГГ живе в такій от "Чарівній сучасній Німеччіні" в світі магічного реалізму? 

Дякую автору за гру, сподіваюсь ще побачити вас на наступних джемах і знов зазирнути в цей світ!

Невеличка приємна історія, був радий провести час з героями. Фінал був несподіваним :)
Звісно, як і писали нижче, музика могла б зробити історію ще більш атмосферною. Проте для мене це не проблема.
Дякую за гру та вітаю з дебютом на джемі!

Дуже приємний сюжет та чудова графіка. Звісно, для повного занурення трохи не вистачає якогось музичного чи звукового супроводу, але загальне враження візуал цілком витягує.

Досить цікава історія, файна графіка.
Але особисто мені не вистачало музикального чи звукового супроводження...

Жанр гри - магічний реалізм. Через помилку у формі подачі довелось позначити все