Дуже подобається атмосфера самотньої хатини та лише двох героїв, які перебувають насамоті. Думаю, тут є простір для розвитку страшної історії, тому хотілося б побачити продовження й дізнатися про долю головного героя.
А крім того, перша історія справді була цікавою. Хоча мені особисто хотілося б дізнатися, хто ж така Рута, але це вже моя цікавість до класифікації. Хочеться зрозуміти, хто вона – відьма, мавка чи русалка. Думаю, для декого навіть страшніше цього не знати.
Тож загалом гра сподобалася, і я чекатиму на інші частини, адже і історія, і стилізація чудові!

Я якось не помітили, що в назві написано  Частина 1, тому розгубились, коли гра закінчилася після першої історії.  Мені дуже захотілось дізнатись про інші історії та побачити, як ми розповідатимемо власну. Хочеться ще.  Також  сподобалось, що всі спрайти кліпають очима. Дякую за гру! 

Тепер чекати наступного джему задля другої частини, третього задля третьої і ще історію Блукача! От що ж ви робите? Ну і я впевнена, що в результаті історії зв'яжуться в одне цікавезне полотно.

Як і часто в таких історіях, які є переказом - доволі низька критичність до дій персонажів. В сенсі Тимош герой "казки", тож його дії та мотиви повністю залежать від тої точки зору, яку приймає оповідачка, яка ту історію розповідає. І це гарний спосіб подавати отаку кріпіпасту.

Окремо хочу відмітити візуальний стиль і те, що фактично гра починається з оцих дверей і варіанту не почати фактично нема. Ну і гарно налаштовує на емоції.

Файні ідея, арт та музика. Персонажі й текст цікаві.
Досить мінімалістично, але є крутий вайб "Tales from teh Crypt".
То ж чекаю на продовження! =)

"Оповідки з нізвідки" залишили загалом приємне враження. Це невелика й доволі камерна новела, яка не намагається вразити складною структурою або величезною кількістю подій. Її сила радше в настрої та відчутті старої моторошної оповідки, яку можна почути пізно ввечері від випадкової людини, а потім ще довго прокручувати в голові. Читається все легко, історія не перевантажена поясненнями й досить швидко знаходить власний ритм.

Текст лаконічний і простий, що переважно працює на користь новелі. У ньому немає надмірної літературності чи бажання прикрасити кожне речення складними метафорами. Проте іноді трапляються дивні не в попад сказані фрази, чи просто незвичні реакції персонажів. У кількох місцях це ненадовго вибивало мене з атмосфери, хоча загальному сприйняттю особливо не завадило. Що логічно... 

Найбільше мені сподобався вайб випадкової хатини посеред довгої дороги, особисто мені такий сетап дуже подобається.  Я взагалі дуже люблю подібні місця в художніх творах, та і в житті, чого тільки вартують кімнатки конс'єржок чи будка охоронців гаражного кооперативу. Тут одночасно затишно перебувати й тривожно залишатися надовго. Саме обрамлення з господинею та блукачем для мене виявилося чи не цікавішим за центральну історію, бо між ними одразу виникає приємна, трохи підозріла хімія.

Спокійний темп, музика, звуки сільського життя та фольклорні мотиви добре підтримують атмосферу. Режисура тут проста й не намагається постійно привертати до себе увагу, але потрібні зміни музики, виразів персонажів і візуальних акцентів розставлені приємно і до місця. Особливо добре працює поступовий перехід від майже побутового настрою до чогось дедалі дивнішого й тілесно неприємного. Новела не лякає різкими скримерами, а повільно переконує, що за звичною сільською буденністю приховано щось неправильне. В принципі, як і буває в реальності з усім звичним. 

Візуальний стиль не зовсім мій, але виконано все гарно й достатньо цілісно. Персонажі виразні, їх легко запам’ятати, а артам вдається поєднати казковість, еротику та легкий горор. Особливо запам’яталася дівчина, яка виходить із води, сцена доволі еротична волосся яке закриває груди не просто спосіб прослизнути цензуру, а і просто супер хот еротік штука, проте чорні очі змінюють її сприйняття майже на протилежне. Особисто мене вони відверто лякають, не конкретно в цій новелі, а взагалі. Але попри те що мені таке не подобається, якраз ось цей контраст добре працює на саму історію. 

Загалом це приємна атмосферна робота, якій подекуди бракує мовної природності й трохи більшої виразності окремих сцен, але вона добре розуміє власний настрій. Ну і це все очевидно моя особиста думка. 

Це була приємна подорож. 
Дякую за гру! 

загалом мені сподоаблась гра, хоча я не люблю розділення на різні частини ще й на дежмах, але враховуючи що ви випустили одну із ігор в стім — впевнений ви точно доробите цю історію до кінця

мені сподобався плот твіст у історії в кінці, звісно шкода що вона обриваєтсья без як такої «моралі» (як казали у самій грі). дуже гарні фони

але чому хазяйці як ціну за ночівлю треба платити прослуховуванням історії?