ЦЕ БУЛО ДУЖЕ ПОТУЖНО!!!!!!!!!!!!!!
Я в повному захваті. Ви влучили у моє сердечко. Я ЗАКОХАНА У ЦЮ ІСТОРІЮ 💍💍💍💍
Спочатку скажу про візуал. Він неймовірний!!! Мені дуже подобаються ці яскраві кольори, ці текстурки, ці дизайни, фони, катсцени, і навіть елементи UI дуже гарно зроблені! Просто цукерка для ока!!! Всі художники/ці дуже постаралися, і це видно, цілую ручки 🙏
Можливо, єдине, що мені вибивалося, це фон із містом — сам по собі він дуже ефектний! Перспектива прикольна і навіть дає оце почуття захоплення, коли виходиш на прикрашену перед "святом" вулицю, де все увішано кольоровими стрічками, пахне свіжою випічкою й чутно гамір людей, і тобі залишається лише озиратися поки не згадаєш чого ти взагалі вийшов ХВХВХВХ. Але коли зверху накладається спрайт, то це вже виглядає трііішечки дивно, адже тоді відчуття, немов персонажка нахиляється над кимось, хто лежить на землі ВХВХХВВХХВ. Думаю, можна було і не показувати спрайт на цьому моменті.
Звук — хоч і не авторське музичне/звукове оформлення, але композиції були дуже влучно підібрані, і ніколи не виникало враження, ніби ми затримуємося на одній мелодії занадто довго. Кожна мелодія добре передавала меланхолію історії та підсилювала емоційний вплив від прочитання (не збрешу, я прослізилася, і не один раз 😭😭😭).
Тепер про сюжет!!! Мені ДУЖЕ сподобався головний задум, і я одразу скажу, що було б ДУЖЕ цікаво побачити або продовження, або ще проєкти у цьому всесвіті (я бачила в описі гри, що ця історія — "натяк на майбутню розробку", тож це мене змушує лише радіти!!). У самому тексті де-не-де були певні одруківки та іноді русизми, АЛЕ враження від гри вони мені зовсім не зіпсували, адже описи та загальний темп були дуже гарно прописані! Я занурювалася в історію з головою з кожним прочитаним реченням 🤌🤌
!!!ДАЛІ СПОЙЛЕРИ!!!
Дуже меланхолійна історія, яка вдаряє по обличчю почуттями і не вибачається після цього... Спочатку я трішки не зрозуміла ситуацію зі збереженнями, адже з меню та налаштувань вони прибрані, але у самій грі збереження відкриваються через Esc. Я зберігалася перед виборами, а потім усвідомила, що повернутися до них не можна, принаймні я не знайшла як, можна лише перезаписати сейви... Та коли я дійшла до "першого фіналу" і зрозуміла, що відбувається (зізнаюся, не одразу усвідомлення прийшло...), то подумала, що сейви тут в принципі і не зовсім потрібні, враховуючи задум цієї гри.
Як зазначили в іншому коментарі, під час першого проходження є шанс, що гравець не зрозуміє, що потрібно грати вдруге — хоча наприкінці звісно і написано те, який фінал ми отримали — отже, їх декілька, і можна грати ще. Мені взагалі здалося, що якби другий та третій ритуал були подані одразу після першого, тобто не було розриву і повернення до головного меню, то це також гарно спрацювало би, + збільшуючи шанс, що більша кількість гравців прочитає "повну" історію. Але це насправді дрібниці та просто роздуми про те, як ще можна було б реалізувати дану історію! Мені особисто все одно було прикольно починати "нову гру" та чекати цікаві зміни у тексті!
Я неуважна була, тож під час першого проходження "другого ритуалу" спочатку не усвідомила, що зміни у тексті є з самого початку, але потім роздуплилася та прочитала нормально, і чесно — У МЕНЕ БУЛИ МУРАШКИ!!!!! — на моменті, коли Шіорі оглядає кімнату, і ми розуміємо, що вона половину просто... не згадує. Не пам'ятає. І немає цього "ХМММ цікаво, а чому у мене тут фортепіано стоїть?" Ні, Шіорі просто не затримує на цьому свою увагу, і від того це сприймається ще більш болючіше. Людину просто стерли зі спогадів, і вона стала незнайомцем/кою. І хоч погляди іноді і затримуються, ця людина просто стає частиною натовпу... І все те саме стосується й інших персонажів та їхню особисту драму, адже вони також віддають певні спогади, і це просто дуже сумно.
Загалом, я можу дуже довго розбирати кожний подібний момент та частину історії, але тоді мій і так довгий відгук буде займати усю сторінку ітча ХВХЗВЗХВХЗВХ
Історія мене дуже розчулила, і я просто не можу повністю передати звичайними словами своє захоплення — його у мене ЦІЛЕ МОРЕ!!
Я пройшла на усі "розгалуження" (спочатку "Мара, Аврелій", потім — "Аврелій, Мара"), і мабуть єдине, що мене спантеличило з виборами та "фіналами" — це те, що при виборі "Мара, Мара" чи "Аврелій, Аврелій" у нас не починається нова гра+ так сказати, і нас повертає завжди до першого ритуалу, хоча я очікувала і тут нові розгалуження побачити... Та мабуть це було б вже забагато роботи як для джему ВХХВХЗВХХ, але тут точно можна було б додумати якесь доповнення до історії, якщо б у планах було її розширення! Навіть без цього можна отримати крутий і повноцінний досвід під час проходження даної гри.
ЗНОВУ Ж ТАКИ, я багато могла б розписувати свої враження, та це займе надто багато часу і надто багато слів, тож знайте — я фанатка і очікую вас як мінімум у топ-20!! Я вже казала, що я в захваті? Я В ЗАХВАТІ.
Бажаю усій вашій команді натхнення, наснаги та успіхів у подальшій творчості!!! 💖💖💖