Вашу роботу було залишено під кінець серед робіт цього джему.
Так би мовити "на десерт після романтичної трапези". І це абсолютна насолода, легко та солодко смакує, і з кожним шаром відкривається додатковий присмак меланхолійного задоволення.
Та й тістечко то наносконструйоване, кодери майбутнього пішли на кухню і задовольняють цифрові рецептори нейроімплантів.
О так, геймдизайнерські дрібнички та відсилики це висококактусний показник... того, що у вас справді був час працювати над грою. І ви витратили його продуктивно. Це викосоякісний ігровий продукт в рамках геймджемів💯
Візуал тут не те що грає, а виконує арт-концерт під атмосферний амбієнт! Так багато можна роздивитись, тицьнути та насолодитись.
Відмінні персонажі. Так чудово поглиблюються. Чи мріють андроїди про органічних котів? Звичайно, слава повелителям нашим — котикам!
Якісний сценарій. Його навіть відчувається замало. Розумію, що тема джему грає в основі, та так несамовито з нами фліртують, що вимальовується предисторія репутації "технорятівниці" у цьому місці і всім дай та вкради нас до себе в обійми🥰
Із дрібниць:
Взаємодія з предметами не зникає — їх багато і можна плутатись на що вже тицьнув.
Пазли дещо слабкі. Для візуальних новел вони ніби повинні грати глибшу роль, а не відчуватись окремою розвагою.
Кумедно, що у майбутньому досі є паперові книги. Але чого це я, там он Облівіон і Сімс досі на робочому столі (таааааак, я детально розглядаю навіть фони під мікроскопом).
Меми та талісмани вкладені в гру ждему — оотак, тримайтеся міцно, ми переходимо на гіперзахоплення
Дрібниці команди під час розробки — критична смакота, ще й окремим віконечком! Ви діяли з чіткими цілями :3
Найшаленішим є те, яка велика у вас команда та як вміло ви координуєтесь.
"Я, взагалі-то, не люблю пахати"@Kaira — це повинен бути слоган вашої команди? Типу: "Зробимо трішки, так, щоб добре. Тут емоційного заряду вистачить на десять світлових років? Йой, най буде!"
Дякую за смачний десерт чуттєвого джему!
Ви круті🏆
Verite Morte
Creator of
Recent community posts
Ой йой, чи можна на цьому сайті такі об'єми?😅
Аж трохи не по собі від того, як вас захопила моя зацікавленість.
Я не боюсь великих текстів, просто не очікував❤❤❤
Дякую, що разом виділили час на таку змістовну відповідь. Дуже сподобалось зануритись глибше у світ.
Якраз найцікавіше залишилось нерозкритим: "З часом вони впоралися. Вони сильні і розумні."
Саме динаміка після пояснень один одному цікава.
Адже часто знати наміри — не значить їх прийняти.
Умієте зацікавити, це у вас не відняти)))
Щоб не перетворювати місце відгуків джему у загальний чат, чи можна контакти для слідкування за вашими роботами?
Якщо там є можливість, інколи можу коментувати і матиму можливість отримувати об'ємну відповіть :3
Ви б знали, як легко було отримати дві останні кінцівки, бо (спойлер) додуматись до необхідності сваритися з Джонатаном... пішло першим ділом >:3
Отже, 9к слів кажете...
Це не лякає, коли все на своїх місцях ;3
Справді, якісно пропрацьований сценарій у такому об'ємі це доволі сильна робота. Кожна хвилина роздумів над ним була продуктивною. Це було чуттєво, інтригуюче та зацікавлювало дізнаватись все більше. З другим актом стало зрозуміло: потрібно побачити все над чим ви працювали.
Художника годуйте більше, заслуговуює. Такі якісні локації, а кожен персонаж візуально і словесно відчувається таким живим. Чого тільки вартує перше знайомство з Дівчинкою: "Даляє, нам повідомляли про людські опади сьогодні?" — відразу в мені заграла The Weather Girls - It's Raining Men, ахахах.
Після форми Кайлена не можу розвидіти, що з кожним натискнням пір'ячка вискубую його (вибачте).
Чому Кракен — Капітан Кракен, а Гаспар не Капітан Гаспар... Зрозуміло звідки приплив Кракен і кого з'їв)))
Музична складова — моя насолода для вушок! Все так влучно і в тему. Поки сиділи у клітках, уявляв Деві Джонса поряд, що грає на органі.
Міні ігор справді так багато, видно хтось кодив несамовито активно! Приємно було пограти, інколи навіть зловив теплу ностальгію критика, тому що деякі міні ігри нагадали приємний досвід дитинства цих ігор але як ключову механіку. Та саме з колесом Кракена виникли дивні відчуття. Можливо в мене так вийшло, але ніби він виключно рандомний і часто топився, приходилось перепроходити, від чого дещо сумно, адже майже не впливаєш на гру.
За Шекспіра величесний лайк! Вічна класика кохання, була переглянута тисячі разів, і завжди актуальна (не дивлячись на вік оригінальних персонажів, хех)
Вас за це хвалили, тому дрібка критики по цій темі: де слів героя римування? Були на це такі сподівання...
Оригінал: Оскільки моїх речей славетний герой не врятував, дати тобі золото не можу.
Версія: Оскільки речей моїх не врятував герой славетний, не можу золото дати тобі.
Вибачте, відгук дещо емоційний, але він відразу після проходження. Ваш маленький Золотий острів залишає по собі відчуття глибокого світу і колоритних персонажів, яких хочеться вивчити. Ви попрацювали на славу.
Дякую за таку насичену історію!!!
Армосферно та доволі оригінально.
Хитренькі містичні персонажі якісно пропрацьовані. Глобальний сюжет настільки захоплює, що справді винкає бажання мати щось об'ємне на тему полювання SCP з нашим фольклором.
Як вже зазначалось, тут якісно розкривається саме тема аб'юзивної любові. Полюбити монстра важко, але коли він тебе любить, то так легко не відпустить. Після таких історій лише думка "що якби в житті зовнішність відповідала натурі..."
Проте дещо слабке відчуття контролю. Доволі мало впливу на події. Раз два і тебе нема)))
Монстру Героїню справді легко перевести в бажане для монстра становище. Але якщо подумати, це дає гравцеві досвід безпорадності жертви.
Побажання: в майбутньому створюйте блок з досягненнями. Багато кінцівок заслуговують на те, щоб зрозуміти як багато вдалось побачити.
Дякую за чудову гру, було приємно перепроходити, щоб відкривати раз за разом усі кінцівки.
Про факт воскресіння Ларвена виникає дещо інше, як у глядача))
Розумію, що у вас є світ за межами історії цієї новели. Тому цікаво глянути у майбутнє.
Я знайомий з багатьма тропами плину часу, тому тут це більше викликало питання "як змінилась особистість, що в цей час жила?"
Звичано воскресіння і повернення до Ларвена вбачається як небажання емоційно рухатись далі і виконувати космічну роль. Та навіть це лише створює питання: "Чи зможуть вони бути разом так само інтимно, як колись?". І навіть ризикну спитати: чи це не створить для них небезпеки? Адже космос не справедливий і жорстокий. Заберуть/відмовитись бесмерття, або не знайти парі місця у новому світі — лише перше, що спадає на думку.
Тому те, що може бути далі після воскресіння це точно новий етап у стосунках.
P.s. Можливо ми поки що не здатні в реальності повернути інших, та відчуття втрати вічна тема і важко його позбутись, навіть маючи вічне життя.
Дякуємо, нам дуже приємно!
Так, при оновленні багів після джему підредагуються моменти з кнопками, дякую за ідею. Все ж виборів вистачає, а кінцівок багато.
Таке рішення було на першому міті, як мікс ліні і жарту для створення сюжетної інтриги, але потрібно дати можливість якісно відкрити усі кінцівки.
Також буде вікно досягнень, адже у кінцівок свій артик і важливо милуватись кожним :3
Відмінно підібрана музика і якісна технічна складова, особливо вразив дайс для виборів — неочікувано і приємно.
Арт оригінальний. Дуже сподобались образи персонажів, виділяються на фоні робіт джему. Справді цікаво яку техніку виконали для створення.
Добре прописані герої. Героїня тендітна, уважна та тепла, мов промінчик сонця, що може як зігріти, так і спалити >;3 Віктор відразу викликав недовіру, тому, розуміючи роботу жанру, дійшов першим чином до справедливої кінцівки. І це дало дуже велике задоволення від проходження.
Із критики: при переграванні на інші кінцівки виникли змішані почуття. На жаль для такої сильної закоханості не вистачило глибини, адже все занадто швидко і все також присутні редфлаги, від чого сприймається ніби героїня вперше серед людей і дуже наївна. А хотілось би мати одну тональність і з виборами бачити її зміни. Або ж сильну гру Віктора, а то розлінився щось у своїй справі, невже лише наївних підбирає?))
Було дуже приємно. Особлива подяка за дисклеймер. Для тих, хто не знайомий з подібними тропами це дуже корисно.
Дякую за ніжну небесну новелу. Успіхів у майбутніх проектах :3
Чи музика зворушує? Звичайно.
Чи технічно виконано чудово? Безумовно.
Чи візуально зроблено якісно? Абсолютно.
Коротка кінетична новелка настільки ж маленька, наскільки й сильні почуття викликає.
Бачив нижче, що вам цікаво як сприймається гра сюжетно.
Тема плину часу це те, що наразі сильно резонує у житті. Тому ваш сюжет потрапив у саме серденько :"3
Ми, можливо, не хочемо помирати, але хіба кожного вистачить хоча б на декілька століть? Особливо це стосується почуттів. Коли хтось чи щось подобалось до глибини душі, то чи вдасться пережити кардинальні зміни чи навіть втрату і рухатись вперед, не знівечивши можливість відчувати?
З коханням це відчувається тисячократно. Адже коли ти знаєш та приймаєш когось повністтю, така втрата відчувається майже як частина себе. А для багатьох це лише "хтось/щось", для кого й близько не зрозуміти. Тому у вашій історії сцена переглядів сприйняття суспільством була дуже болючою (в хорошому сенсі), адже це квінтесенція втрати: самотність, викликана нерозумінням важливої частини тебе...
Добре, можу довго думати, адже неймовірно сподобався сюжет і хочеться більше дізнаватись про ваш світ і героїв))
Дякую за історію, це було захоплююче!
Як тільки побачив гру у списку джему через пару хвилин після релізу — відразу заінтригувало і захотілось пройти. Як тільки зіграв, то зрозумів, що те відчуття було виправданим.
Відчув атмосферу Трупа нареченої 2005, але тут та сцена про тяжку долю розкрита повним метром. Від чього було неймовірно важко відірватись і лише хотілось швишде дізнатись все.
Музика ідеально підібрана і занурює з головою. Кожна сцена, кожна подія настільки атмосферна, ніби проживаєш особисто.
Про арт мабуть не вистачить слів. Настільки глибоко пропрацьовані фони, що хочеться мати артбук. А персонажі настільки виразні, майстерно і харизматично промальовані, що відразу бачиш перед собою живу (або не зовсім живу) особистість з предисторією.
Історія вишла чуттєва, глибока, та зігріваюча, мов палаючий маєток поганого артистократа ;3
Отримані емоції і враження залишаться надовго.
Дякую за вашу роботу!
Відмінна візуальна складова. Арти персонажів чисте золото. Рожевий светр хотілося бачити довше))
Багато промальованих локацій, від чого живо відчувається те саме "бродіння серед думок" під час внутрішніх монологів.
Технічна складова на високому рівні. Квадратний стиль і пропрацьована робота над UI викликає повагу. Так само як влучно зібрані звукові ефекти та музики.
Подруга Розалін абсолюнта якість. Добре пропрацьована і якісно промальована. Знаю такий типаж особисто, тому її екраний час сприймався як типова розмова з властного життя.
Щодо критики: сценарій дещо перенасичений.
Переходи між подіями відчувались то затянуто, то навпаки занадто швидкими. Можна було б в них відтворити більше життя навкого героя.
Додаткові персонажі, як от Бариста чи ОМ добре додані, але слабко розкриті. Від чого відчувались зайвим навантаженням уваги.
Та й про Томаса (кіт) хотілось би бачити у діалозі, а не окремим поясненням. Особливо з кимось іншим, де Кайл закохано розповідає про Томаса як приклад піклування Джеймса. Від чого поглибилось занурення.
Бажаю лише у майбутньому покращувати якість сюжетів. Адже все інше у вас на найвищому рівні!
Приємно було побачити кінцівку на яку очікуєш. Дякуємо за таку чуттєву романтичну буденність у робочому колективі :3
Захопливо споглядати як по новому інтерпретують старі казки. Останніми роками це експлуатують через світову кризу ідей, тому рідко зацікавлює.
У даній історії це інтригуюче впродовж всього перегляду. Хочеться дізнатись минуле цього місця, і яке чекатиме на всіх майбутнє.
Найбільше сподобались образи персонажів. Настільки колоритні і оригінальні, що хотілось би з кожним окрему арку, щоб дізнатись їх поближче. Чого вартують тільки святі Вовк та Лисиця, а Кабан... квінтесенція харизми ;3
Гра закінчується на сильному кліфхенгері, від чього є лише бажання дочекатись продовження, сподіваюсь воно нам відкриється.
Успіхів.
Це вайбово, це кльово, це вибухово (як шини)!!!
Дуже атмосферна гра, буденність на чудовому рівні, аж згадалось аніме Супер Каб (2021). Так і хочеться стати частиною цього місця, ніби саме тут твоє життя зміниться назавжди.
Арт можна описати цитуванням вас самих: "Я й не помітила, що перестала дихати".
Характерно виразна візуалізація персонажок. Без зайвих слів вже відчуваєш який типаж особистості перед тобою. І відразу захоплюють харизмою.
Особливо якісно зроблений сценарій. Все динамічно розвивається і надається достатньо інформації для розуміння. Прочитано на одному подиху. Дякую за відмінну подачу сюжету.
P.s. Еліс, Еліс... так хотів тебе обрати, а міні ігри не легко виграти...
Дякуємо за теплі побажання, після джему обовязково допрацюємо!
Таааак, вайб читається поміж рядків, Незнайомка не бажає так легко відповідати.
Але героїня добре здатна її прочитати, треба лише трохи більше отримати інформації))
P.s. Треба, здається, поставити дисклеймер:
Всі паралелі з книгою 19 століття є лише нічим іншим, як співпадінням :3