Просто ВАУ! Гра влучила прямо в саме сердечко! Все виконано на неймовірному рівні: стиль, персонажі, музика, звук, сюжет і те, як обіграно тему джему — усе просто чудово!

Історія справді відчувається життєвою та правдоподібною, особливо про оце «на роботі ми всі — сім’я й маємо триматися один одного».

Окреме захоплення викликали відсилки 👀 КОЛИ ВЖЕ ЦЕЙ КЛЯТИЙ МАНАКОР З’ЯВИТЬСЯ В МЕНЕ В АТБ ПІД ДОМОМ?? 👀

У цілому, як завжди, ігри вашої команди летять у мій список улюблених проєктів джему. Дуже сподіваюся побачити вас серед переможців, бо, на мій погляд, ця гра цілком на це заслуговує!

Дуже круто зробили рухи у меню, також сподобалися моменти з хтонню, особливо там, де була озвучка. Загалом гра непогана, приємно було вийти на гарну кінцівку. Не дуже зручно, що немає кнопки "назад" у новелі, мені через це кілька разів приходилося перегравати з самого початку. Ще, з того, що не сподобалося - звуки. Вони, накладаючись на музику, іноді створювали сильний звуковий гаос, б'ючи по вухах, що було дуже неприємно. Але загалом гра сподобалась, цікаво обіграли тему шепоту й роботи, вигорання і тд. Прикольний фон магазину й персонажі. Відчувається історія доволі реалістично, хоча у світі явно присутнє фентезі

Вашу гру обрала наша художниця фонів на перегляд і ось її враження:

"Дуже сподобався візуал, арти класні та деталізовані. Сподобалась атмосфера, але на початку було важкувато розібратись в наративі, є питання стосовно реалізації теми"

Дякуємо за гру!

Чудова гра! Гарні музика та малюнок. Головне меню з паралаксом взагалі супер, а поява двох фото, що відповідають кінцівкам і трохи розширюють завершення, показує велику увагу до деталей. Навіть написи на фоні захотілось прочитати після проходження. Гіфка в промо-фото гри добре привертає увагу.

[Далі можливі спойлери, читати після проходження.]

Тон історії заданий одразу, і для мене подальший сюжет не став несподіванкою — усе здавалося дуже продуманим, адже гра від початку показує жахливість місця роботи. Фраза «робота = сім’я» — простий спосіб передати атмосферу «чорної компанії» (у цьому випадку — магазин). Список вимог, зокрема контроль над тілом працівників — заборона татуювань та фарбування волосся — робить усе ще очевиднішим. Навіть заборона зручного одягу в умовах тяжкої роботи здається надто суворою, хоча дрес-код, мабуть, звична річ.

Також дуже сподобався момент із «заздрість». Гра залишила приємні враження!

Яка ж душевна гра 🥺 Фото щасливої кінцівки прямо в серденько... дуже промовиста палітра кольорів :-) Дякую за гру!!!

Тут усі мабуть здивуються, але це перша гра на цьому джемі, що змусила мене заплакати. Історія написана з легкістю, тут немає аж такої прям драми, але те, як вдало розкриті герої, як добре це написано, як продемонстровано терпіння Христі - я не могла не відчути.

Це історія про боротьбу, про самооцінку, про суспільство і власні рішення. Хоча водночас все сталося також і завдяки додатковому фактору у вигляді стажерки. Але це не применшило боротьбу Христини. Ні, це, яук на мене, лише зробило історію та саму жінку побаченою.

Музику підібрали гарну. Паралакс в меню фантастичний. Ідея з фіналами - чарівна. Їхнє виконання на чеку (я так розумію, це стилістика для обох? бо вийшла лише на море і поки не хочу перебивати цей післясмак) - креативна.
Візуал спочатку вражає кольорами, але до нього швидко звикаєш. Став за рідний, хе-хе.

Коротше, я у захваті. Мені дуже сподобалося.
Та й розкриття теми цікаве, як на мене.

Ще маю тред з реакціями у тві: https://x.com/ptashkavklittsi/status/1957625372352172309
І дякую вам за цю візуальну новелу!

Ультимативний вайб сфери обслуговування було відчуто!
(також доводилось працювати там якийсь час) 

Сподобались колоритні персонажі та ситуації, дуже живо дуже круто! Але так і не вдалось повірити та зрозуміти нащо там та Хтонь і чому вона читає думки іншої людини...було дуже дивним та відчувалось притягнутим за вуха(

Саунд вау, звуки вау, ВІЗУАЛ ОХХХ, дуже круто,мега кльово!Все подобається
Фінали життєві та в них віриш,як і в персонажів що присутні в новелі, тож, дякую за експіріенс!

Ох, гра в саме серденько. Я працюю з людьми кожного дня і хтонь у мене теж своя є 😂 прям відчуваю Христю і її біль. 

Ідея суперова, дуже класний дизайн фонів та спрайтів. 

Дякую за вашу роботу, чекатиму на нові ігри від вас! 

Дуже сподобалась ваша гра! Інтерфейс топ, і весь арт-стиль вийшов дуже гармонійним. Саунддизайн також оригінальний, дуже сподобались односекундні звуки з Тіктоку в Ярослави) 

Єдине,  на початку було важкувато орієнтуватись, хто Христя, а хто Богдана, але по ходу гри втягуєшся :)

Сумно, що пан Горобець та пан Голуб не захотіли придбати мою оверпрайс воду :( Але взагалі хотіла сказати, що текст написаний круто, мова жива, проста і весела, відчувається дуже реалістичною.

В цілому історія дуже життєва, коли другий раз з'явився Устим зі своєю "сім'єю", хотілось кричати Христі "Run, girl, run!". І, на щастя, я з першого разу вийшла на хорошу кінцівку, тож героїні живуть своє найкраще життя, а Устим хай сам знімає свої Х- та Z-звіти :)))

Дякую вам за гру, чекатиму ваших нових проєктів!

Дуже гарно зроблена, цілісна історія. Взагалі, коли бачу продакшен такого рівня, дивуюся, як у людей руки так гарно роблять. Усе дуже органічно, круто, коротше кажучи - цукерочка. 

Попунктово,

Арти це взагалі бомба, особливо підкріплені технічною реалізацією. Мало того, що фони детальні, з прикольними відсилками, так ще й анімовані? Count me in. Подобається дизайн інтерфейсу, як розподілений екран, як Христя займає роль центрального спрайту, в той час як інші персонажі з'являються збоку текстбоксу; хоча на самому початку, скажу чесно, заплуталася і подумала, що спрайт, що з'явився, це наша героїня, але це вже проблема читати новели в 11 вечора хд Ну і ефект головного меню це вау

Звуки заслуговують п'ятірки хоча б за звук тіктоку, мене щось так вони змусили фізичніше знаходитися поруч з героями, що я теж почала дратуватися на Ярославу. А сміх пана начальника я відчула аж в кістках. Та й в принципі, музика доволі гарна) 

Сюжет - простий, але вагомий. Подобається камерність історії, поступове зображення страглів Христі, та буквальна адаптація теми. Цікаво, що паралельно з цим працюють правила магічного реалізму, що дозволяє героїні мати якийсь інсайд в комплекси Христі, хоча вони ледве знайомі. Діалоги та персонажі прописані дуже реалістично, я відчула того начальника з його великою сім'єю, та колегу, яка ніхуя не робить (і наче справедливо, але віддуватися тобі). Усе живе, діалоги звучать так, як їх можна почути на вулиці, чи ось в такому от магазині. Ну і умови роботи ніби з реального досвіду написані) Варіативність дуже проста, але в принципі, покриває два основних шляхи, якими можна піти - терпіти і слухати, чи ні, тому темі твору відповідає на всі 100%

Одне, що можу підкреслити з того, що не сподобалося - деякі вибори наче й мають вагу на фінал, але відчуваються так, ніби ти вибираєш одне й те ж саме. Якщо зробити Христі комплімент, гг все одно паралельно посолиться на клієнтку. Якщо спитати, що Христя робить на вихідних, виявиться, що гг так все одно питала про її мрії чи хобі - і я повністю розумію реакцію Христі, бо я теж хотіла покликати її потусити разом, а виявилося що це Богдана не може нормально напряму запитати про хобі! Коротше кажучи, деякі опції не відповідають тому, що вони репрезентують, а вагу на кінцівку мають, що трошки псує від неї враження, коли ти не можеш в результаті вийти на хорошу. 

В цілому - мені дуже сподобалася гра, атмосфера, та загальний посил. Іноді погані посічені кінчики треба жорстоко обрізати та фарбувати хімікатами, щоб не рипалися ;)

Як бісить оця "родина". Найбільший ред флег на роботі! Хтоня просто шум порівняно з рівнем роздратування від не шановного пана Устима. Зачепило за живе!