Тяжка тужлива історія. Один з найпоширеніших відліків для великої кількості українців тепер.
Важко оцінювати такі речі, бо це, на мою думку, перш за все особиста рефлексія.

Текст стриманий, але багато речей у ньому болить, відлунює.
Візуал гарний, анімації.
Музика додала до атмосфери, та, що у самій грі.

Маю також реакції під час проходження у тві: тут
Дякую за гру, удачі вам.

Ця історія мене просто добила. Сиджу і пробирає до сліз, викликаючи оте щемке почуття відчуте 4 роки і 4 дні тому та кожне наступне пов'язане зі словосполученням "збирати валізу". Описи згадок героя почасти дуже життєві, а сама історія насправді дуже сумна. Приємний візуал та музика. 
Засмутило трохи вживання "чемодан" у тексті замість "валіза", а так читалося на одному подиху.
Дякую за гру) 

Вітаю автора!

+ Дуже достойного рівня піксельна графіка і анімація.

+ Гарна літературна мова (так, VN - це жанр літератури!)

Так, сюжету, як такого начебто і немає, вибори тут теж без вибору, але це нічого не псує. Це справжня література, поетична замальовка, яка у даному випадку абсолютно не протирічіть формату візуальної новели. Автор зумів ненав'язливими штрихами змалювати неабияку драму, чи то навіть трагедію.

Прекрасно, просто прекрасно!

Перше, що тебе захоплює з першої ж секунди - це атмосфера, на яку працює, як візуал, так і текст з музикою. Тому це понукає тебе відкривати "полиці" пам'яті один за одним. І хоча ніякої інтриги нема, читається з цікавістю.  Ця новела - замальовка. В когось вона відгукнеться, в когось ні. Але вона суто авторська рефлексія, тому суто суб'єктивна. Далеко не всі люблять твори-рефлексії.

С точки зору реалізації: так, вибір з однієї опції - збентежує, але це символізує акт "відкриття шафи пам'яті", тож задум можна зрозуміти. Текст треба ще вичитати. 

Тож - це дуже непогана і цілісна робота, але остання сцена, як винагорода за проходження - цього, мабуть, замало. Трошки "інтриги" по ходу розповіді, більш різнопланова структура оповідання - і новела б заграла б ще більш яскравими барвами.

Дякуємо за працю!

Дуже атмосферна й меланхолійна гра. Хотілося б трохи більше контексту - чогось понад відчуття суму за домівкою, яку довелося покинути. Втім, це радше моє особисте бажання побачити не лише одного персонажа, чий світ руйнується, а ширшу історію. Загалом гра цілісна й чудово викликає емоції. Візуал і музика дуже вдало працюють на ідею. Було приємно пройти!

Дизайн просто вау, не тільки красиво а ще й так... наче щось своє згадується. Загалом атмосфера дуже цілісна, хочеться ще трошки залишитись посмаковать почуття 
Музика в меню нравіца, коротенька меланхолічна і для ескапізмів підійде. а в грі щось таке арістократичне, подобається як обробили що воно шуршить, наче пил в місці, де справді жили і залишили свою історію. 
"ти подумав" трох дивно читається, раніше такі фанфіки писали про ван дірекшн, ліл 
Нехай лапка одужує! ^^"