Еони приємно здивували, чудова ідея та інтригуюча концепція, одразу кортить "покопатись" у модулях і розібратись що тут до чого та що треба робити. А покопатись дійсно треба, хоча верстка й нереально крута ( H4Q легенда)), але правила та основна ідея не одразу дійшла, треба було декілька раз по діагоналі вертатись, щоб почати розуміти що до чого. Особисто мені не дуже подобається, що іконки оперативних кодів винесені на іншу сторінку і слід постійно повертатись на попередню, щоб зрозуміти що означає той чи інший знак, те ж стосується власних назв модулів і термінів - особисто мені потрібно було по новій постійно пробігатись щоб знайти де який термін чи де який модуль. Хоча можливо це і створює оце відчуття лазання в комп'ютері, але досить втомлює очі і створює смислове навантаження.

Загалом дуже приємно бачити від Фунгачів таку гру, приємно, що ваше портфоліо поповнилось ще одним достойним проєктом, хотілось би бачити більше такого від вас! Окремий клас, що є заповнювані і англійські версії (а де прінт-френдлі?!?!)))

Ще цікаве питання наскільки великий цикл можна розглядати для гри? Я подумав чи норм буде його ставити умовно на 12/24/30+ годин? Щоб повертатись до нього на наступний день у випадкові моменти? Як ви це бачите?

Концепція — клас. Встановлення придатності планети через дослідження на кораблі це круто. Верстка ульотна :) Дуже подобається, що папір для записів це ресурс.

Правила йшли складнувато, але коли засвоюєш їх, то грати на другому аркуші як ігровій поверхні зручно.

Питання: що робити в аналітичній матриці, якщо жодна позитивна умова не виконана? Перехід до негативних подій? Тут би не завадила «дефолтна» опція без умов, як в решті модулів.

І мені б гра сподобалась ще більше, якби була якась механічна підтримка для рішення про придатність чи непридатність об’єкта для колонізації. Зараз це дуже фріформ, фактично сам вирішуєш і можеш в будь-який момент зупинитись.

І ще, капсула називається «Колиба» чи «Колиска»? Бо зараз дві версії.

Хей, друже! Що сказати, гра виглядає реально ульотно! Ти наче переносишся до кабіни управління космольота та мчиш-мчиш-мчиш до колиски нової цивілізації.

Визнаю, я аж зовсім не одразу зрозумів як грати! Мій рейковий мозок заплутався у хитросплетінні символів, термінів, дій, змішуванні вигадки та реальності. Найгірше, що критична інструкція для гри (використання таймеру-поза-грою для дії-в-грі)  вказана на сторінці-описі, а не в буклеті!

Єдине, що я точно знаю - це як вести гравця по чітким рейкам досвіду. Мушу визнати, в Еонах це ще треба допрацювати!

Це були не єдині мої проблеми та гей, що вже там, далі досвід пішов в рази плавніше. Єдине, що я змушений погодитись з паном-три-ялинки-та-багаття в коментарях - з часом ти дійсно забуваєш про гру та немаєш достатньої мотивації вертатись до неї. 

Моя думка - багато потенціалу, але рейки цього досвіду ще треба гарно прокласти!

Сподобалась дієгетичність процесу і залучення метаплощини гравця, але через вайлд концепцію і вибагливість у часі у гриє всі шанси стати забутою за кілька ходів, хоч така тривалість і має сенс, як рушій випадковості.