Мені дуже сподобалася ця історія та те, як вона була реалізована! У вас дуже крутий стиль, як у сенсі візуалу, так і те, як ви подаєте цей самий візуал та історію разом — невеликі анімації, переходи між кадрами, рух камерою, те, як у напружених моментах показується сам текст, навіть деякі скрімери (думаю їх можна так назвати) — усе виглядає ДУЖЕ стильно, і мене особисто дуже надихає!

Візуал можна нахвалювати довго — неймовірно гарно намальовані феї, спрайти Міри, катсцени, фони... Все естетично гармонійне між собою, і це дуже радує око!

Про це вже казали інші, та я також мушу зазначити, що шрифт, хоч і гарненький, але ця підла "а"... Хоч і звикаєш до неї, та все одно вона трішки заважає читати. У самому тексті також було багацько одруківочок і можливо суржику, і хоча в даному випадку вони мені загальну атмосферу не сильно зіпсували, думаю, тексту би не завадило редагування — відшліфувати його, і він би просто сяяв!

Музичний і звуковий супровід також просто прекрасний! Усі мелодії підібрані дуже влучно, як і додаткові звуки, підсилюючи і так круту атмосферу гри.

!!!ДАЛІ СПОЙЛЕРИ!!!

Тепер про сюжет! Спочатку я поспішала та прочитала доволі швидко, але потім перечитала повільніше вдруге, що мені пояснило багато моментів, які можна упустити, якщо не вчитуватися. Мені дуже сподобалося, що історія на перший погляд може здатися простенькою та навіть закороткою, але вона дає вдосталь їжі для міркувань (а я люблю, коли мені дають загадку, над якою ще можна посидіти-подумати).

Сама концепція з ритуалом "як стати феєю" буде для багатьох ностальгічною (мене, на жаль (чи на щастя?), це оминуло, я у дитинстві/підтлітковому віці більше призивів персонажів кріпіпасти проводила, ніж велася на ритуали з феями, хоч і була фанаткою вінкс ВХХВХЗВЗВ). З самого початку відчувалася ця містика, і було дуже цікаво, куди заведе тих двох дітей бажання Міри стати феєю.

Я, на жаль, трішки проспойлерила собі і скрімери (досі невпевнена чи можна їх так назвати, АЛЕ ДА), і твіст про перехід Олі, тож починала читати вже з певним контекстом, а також сильніше відчуваючи моторошну атмосферу поза яскравими кольорами та веселою музичкою. Але навіть після спойлерів, для мене твіст і те, як він був прописаний, все одно спрацював і був приємним сюрпризом. Загалом, мені дуже подобаються моторошні елементи у цій грі, я дуже люблю такий тип історій з елементами горору(?), де навіть щось кольорове і миле може налякати чи змусити сидіти в очікуванні чогось страшного.

Мені ДУЖЕ сподобалося, як ви обіграли твіст із Олею і пов'язали його з Мірою-феєю. У мене було багато роздумів щодо цього, і можливо я десь помиляюся і десь надумую те, чого немає, але як я сприйняла цю історію: Оля ще в дитинстві розуміла, ким вона є, хоч і не до кінця, можливо, це приймала. Та коли Міра побажала стати феєю і провела той ритуал, вона хотіла виконувати бажання інших людей. Тож, мені здалося, що хоч у майбутньому перехід Олі був, перш за все, її власним вибором, можливо Міра певним чином також на це повпливала — можливо, напряму, через магію, а можливо лише у якомусь метафоричному сенсі. Мені здалося це дуже цікавим.

У відкритому фіналі я бачу те, що Оля, можливо, також стане феєю, враховуючи її останні слова на ритуальному колі. Насправді, якщо сприймати всі містичні елементи в цій історії як якісь метафори, а не "реальність", можна надумати, що Міра зникла не тому, що потрапила у світ фей, а за якоїсь іншої, більш реалістичної причини, і тоді усе, що ми бачимо далі, як Оля бачить Міру-фею і т.п., могло бути просто ґалюцинаціями, побочними ефектами її ліків разом із впливом її травми на її сприйняття всесвіту навколо себе. Це звісно лише теорія та моє надумування, але мені подобається шукати різні тлумачення загадкової історії. Люблю забагато думати та забагато писати, як бачите ХВХВХХВХЗВ

Коротше: це було дуже круто. Дякую вам за цю чудову гру!

Бажаю вам натхнення й успіхів у подальшій творчості! 💖💖💖

Це було містично і дуже гарно. Я залипла ще на початку на арті з феями та метеликом внизу екрана. Це було чарівно.

Сама історія цікава і мені було спокійно її грати, бо бажання Міри стати феєю здійснилося, як і дана обіцянка теж.  Але, може, саме тому я почуваюся так, ніби хочу більшого. Бо персонажки у вашій історії харизматичні, візуал захоплює дух... Я навіть запустила гру вдруге, очікуючи підвоху, як у культовій класиці.

Маю також реакції під час проходження: тут
Дякую за гру с:

А, єдине, що хотіла додати, що мені не вистачило можливості гортати назад (але ви і так круто поборолися з рушієм), а такожж текст потребує редактури ^^

Напевно моя улюблена новела за цей джем. Про візуальний стиль навіть говорити вже нема чого, всі все сказали, дуже класний і унікальний. Мені особисто завжди подобались сюжети такого плану де є 2 центральних персонажа і сюжет це по-суті відносини між ними. Особливо ще дуже сподобалась музика, якби можна було її окремо отримати я б слухав!!!
(Обкладинка до-речі мені дуже подобається і саме вона мене забайтила взагалі пограти, ваша новела перша на око впала з самого початку її зберіг собі)

Ну про те що у Ваших робіт дуже особлива, одразу занурююча в себе атмосфера ми знаємо ще з мікроджему. Навіть текст! Який трішки бісяче бісячим шрифтом виводився, працював на оцю напівказку напівпотенційни жах. 

Візуал теж вже всі похвалили, окрім того, що він красивий, можу додати що він має особливий внутрішній стиль. Не в технічному плані (в технічному плані у кожного художника свій стиль і так), а в загальному відчутті, коли дивишся на спрайти. Хах як би це клішовано не звучало, вони дійсно відчуваються живими, відчувається що в них щось було покладено, зашито. Що лінії велись з певними почуттями. Особисто я таке не часто відчуваю відносно візуалу. У вашій роботі відчув. 

Стосовно тексту і сюжету. Вони теж мені сподобались до певного моменту. Попори загальну лаконічність, зв'язок між героями відчувався дуже тісним і по теплому дитячим і щирим. Приємно було ловити якісь внутряки їх позакадрової дружби, що проникали в саму історію. Окрім того мені дуже сподобалась майже.. До кінця витримана грань між жанрами. До моменту таймскіпу саспенс дуже гарно тримався і трішки гойдав на качелях, між просто милою кольоровою казкою і чимось жахливо страшним. Найбільше мені сподобалась репліка Міри після таймскіпу, коли вона сказала що "Сама боїться". Це був дуже, особисто для мене, ліричний момент, бо ця фраза більше за кільця підтверджувала особистості друзів, навіть поміж час та події які між ними стались. Як на мене, на цьому місці ідеально було б закінчити, адже продовження не додало особливо нічого нового до історії. І мені цей шматок здався зайвим. 

Підбиваючи підсумки, вийшла дуже мила, виняткова за своїм стилем і голосом історія. (Яка крутиться навколо так-то дуже глумової і крутої ідеї, самій по собі).
З мінусів, реальна... Розумію стиль, але шрифт... Не те щоб очі не звикають, але експіріенс не найприємніший. 

Ну і стосовно сюжету я вище сказав. Ось це коливання між дуальністю історії було не до кінця витримано, але і і вибору конкретного не сталось, що попсувало враження від фіналу. 

Яка дуже порадувала і принесла багато приємних емоцій під час читання. 

Дякую за гру! Ми й надалі будемо з захопленням спостерігати за вашими досягненнями! 

Підкорив ваш візуал,  я в захваті!

Яскраві персонажі, кольори, фони й ці маленькі крильця феї внизу екрана, дуже атмосферно 🧚 

Початок був таким легким і яскравим, що я зовсім не очікувала, що новела закінчиться саме так. Тема фей одразу нагадує про дитячі мрії, казкові історії про магію, де в кінці всі живуть довго й щасливо. Але ви так неочікувано й цікаво розвернули історію, мені сподобалось. 

У якийсь момент новела трохи нагадала мені «Віднесених привидами», саме це відчуття, коли до кінця не зовсім розумієш, де закінчується реальність і починається фантазія, і чи справді це відбувається.

Дякую, отримала задоволення від проходження 🫶🏻

О, РПГ мейкер!
Гарний візуал, прям розглядала фони та спрайти, дуже стильно. Ну й тема викликає легку ностальгію по інтернету 2010-х, з оцими ритуалами в дусі "аби стати феєю лишить газ на плиті увімкненим на ніч". У двох словах цікавий проєкт!