Мені здається це історія з великим потенціалом.

Мені подобалася ваша ідея відплати. Мені сподобалося, як головний герой в наших читацьких очах падав все нижче (на жаль, як деякі коментатори Американського психопата я не дивилася, тому не зловила того ж вайбу). Для мене оповідь це троп ненадійного оповідача та руйнування тропу про владного поганого чоловіка, якого одна та сама може виправити (ну, вона виправила, по-своєму, справедливості заради). Але да. Спочатку він весь такий прагне успіху, доглядає за собою, спокушає і зневажає водночас. А потім є Лінда, яка несе певні зміни.
Але оскільки це ненадійний оповідач і героя нам не показують, то взагалі невідомо скільки в його словах правди.

Мені сподобалося як поступово його маска все більше тріскалася, але мені не вистачило тригерів для його внутрішніх монологів (хоча на мою думку справа просто в обмеженості у часі). Тобто от коли він викриває інформацію про снодійне, наприклад.

Фінал чудовий. Приємно побачити заслужену розплату для такого чоловіка. І музика в кінці чудово підібрана!
А от до того мені місцями музика здавалася недоречною.
Загалом, маю реакції під час проходження: тут

Ще хочу похвалити чудову мальовку та консистентний юай.

Дякую за гру.

Ви проробили дуже гарну роботу, як з візуально-звуковою частиною, так і з текстом. Почувши відгуки інших людей, я очікував гіршого, але сюжет виявився більш глибоким і захопливим. Мені сподобався ваш символізм квітів, а коли в кульмінаційний момент Віктор ніс Лінді жовті троянди, я відчув, що це знак їх розриву. Поки не дійшов до фіналу, я не очікував, що Віктор насправді такий молодий, я думав, що йому не менше 45 років. В цілому, персонаж Віктора нагадує протагоніста з Американського психопата, але ще більше дует  Віктора і Лінди нагадав мені серію з Grim Variations про Червону шапочку. 

Дякую за гру!

ЦЕ БУЛО НЕЙМОВІРНО

Новелу мені порекомендувала людина, що була у такому ж захваті. Вже з самого моменту прокидання Віктора згадався Патрік Бейтман з Американського Психопату, а усе що відбувалось далі лише підсилювало асоціацію. Втім мушу сказати що правдоподібності це від нього особливо не забрало. Фінал - абсолютний катарсис, бачити справку від лікаря з усіма жінками (та їхнім віком!) яких скривдив Віктор та справедливість що торжествує, фінальна розмова з Ліндою - це просто щось! Про арт взагалі мовчу бо нема слів, все дуже гарно й лягає на атмосферу твору. Можливо хотілося б трохи довшої інтриги, аби потенційний гравець міг на початку впізнати себе у Вікторі, а під кінець задуматися над власними діями та до чого вони можуть привести, але часові рамки джему звісно подібного не передбачають. Та й сильний сюжет про жіночу помсту й подаровані емоції це повністю компенсують. Дуже дякую за гру!

Візуал чудовий, музика та звуки гарно підібрані. Все зроблено в гармонійному до історії стилі!
Сюжет, якщо чесно, був аж надто "чорно-білий". З одного боку, завдяки цьому основна ідея новели добре читається. З іншого, майже не залишається простору, щоб самому над нею подумати або якось по-своєму її інтерпретувати. Віктор аж надто поганий, і після першого ж натяку про "демоницю-Лінду" одразу стає приблизно зрозумілим чим все закінчиться. І як результат, читати після цього вже не надто цікаво. 

Можливо, якби новела не була кінетичною, такий підхід до персонажа працював би краще, адже тоді остаточний вибір залишався б за гравцем.

Так багато пишуть про візуал (а він дійсно чудовий), і чомусь там мало пишуть про саундтрек (а він бо ще кращий!)

Приємно, що у гри є не тільки якісні арти, а ще й продуманий інтерфейс і навіть власне лого (досить гармонійне і доречне).

Проте... я дійсно погоджуюсь з тими, хто каже, що ГГ вийшов напрочуд клішованим. Мені важко навіть сказати, які штампи про стереотипного токсичного мачо+метросексуала він  НЕ зібрав у собі неначе колекцію  :)

Не те, щоб я не любив "контрастних" героїв. Проте, коли констрасти викручені на максимум з таким перебором, то в мене вже вмикається театральний запобіжник "не вірю!" :)

А найбільш прикро те, що ця історія фактично нікому не лишає вибору: В новелі не просто немає жодного вибору сюжетної гілки для гравця. Фактично у ГГ теж немає вибору - я не можу згадати жодного місця в сюжеті, де ГГ робив би дісно доленосний ВИБІР для себе - він діє як автомат чи тварина на інстинктах - всі його дії запрограмовані, так само, як і фінал історії.   І також автор не залишає ніякого вибору (ба навіть сумніву) і читачеві - як відноситись до ГГ - його оцінка з тексту випливає аж занадто однозначно (навіть з потрійним запасом)

Хотілося б побачити історію з такими ж красивими артами і музикою, де у мене все ж таки буде вибір :)

Успіхів авторам!

Було цікаво почитати цю новелу. Дизайн Лінди мені дуже сподобався! Кінцівка  ще більше!! На мій особистий смак, не вистачало боді горору, враховуючи, що Віктор дуже переймається своєю зовнішністю.

Ок, до смітника ще були якісь надії, а потім стало остаточно ясно, куди це все нас заведе 🫠 Ну й по заслузі.

Єдине, чого не розумію, так це мотивації Лінди. Якщо вона все ж реальна людина, а не примара (у чому теж не можна бути певним, коли знаходишся в голові психопата), то нашо? Було ж одразу видно. Будь ласка, скажіть, що Віктор її вигадав, інакше чому, мила, чому?  

Візуал божествений. М'який і ніжний, суцільне муа.

Дякую за гру)

В принципі, десь від критеріїв пошуку під які попадала Лінда я вже очікувала, що в нас буде сюжет "...а потім вона принесла його в жертву", тому мені навіть трошечки затягнулося.

Дуже красива графіка та загалом внутрішній монолог ГГ викликає якраз оці емоції "боже яке кончене", хоча певно знову ж для мене надто вже проявлено було, щоб довше ніж перший десяток реплік протрималося відчуття "а може все ж не таке і мудло". Я розумію, що співчуття Віктору і не має бути, але особисто мені хотілося на якомусь рівні, щоб гра трошки пограла в те, що може ми десь його не так поняли. Для більшого емоційного вибуху.

Ще мені дивною здалася репліка про те, що "ще тоді треба було в ній роздивитися..." притому, що вся інша історія йде не з позиції майбутнього героя, який комусь розповідає, а з позиції його, який отут зараз це переживає. Тим більше в фіналі я розумію він помер, тож ніяк не між давати отаке оповідання.

Але то більше питання моїх смаків до такого роду сюжетів. 

Воу, дуже гарний візуал і аудіо супровід . Не знаю як довго авторки шукали музику, але воно того вартувало, бо просто ідеально вписалось!
Мені дуже сподобалось як прописан гг. Справді жахливо, але нажаль такі люди реально існують( Дуже чекала колиж він помре. 
Мені розв'язка здалася трохи скомканою, я би додала ще якісь вкиди чи цікаві моменти.
Але за два тижні це дуже круто. 

Трошки спойлерний коментар, обережно

Зробити персонажа настільки неприємним і відштовхуючим — це ще треба вміти. Спершу я не дуже розуміла, навіщо такий дисклеймер, а потім яяяк зрозуміла. Однак мені сподобалося, як дрібні деталі роблять його образ більш людяним, як от про шоколад. Не виправдовують, звісно, але слугують хорошою та ненав'язливою характеризацією.
Надзвичайно гарний стиль мальовки, одразу зацікавив, щойно побачила обкладинку, і легкий стиль письма. Абсолютно заслужений фінал.
Дуже хороша робота вийшла с:

!Увага, для гравців що не пограли тут будуть спойлери! Бажано читати після проходження 

.

Я не можу, дядя, це клініка. Чекали його смерті всім селом)) Словами не можу передати скільки радості й святкування було в можемо серці по фіналу, думала недочекаюся. Це той самий випадок коли ти думаєш що все погано, але потім воно відкриває рота і пробиває дно ще глибше. Дуже приємні кольори й атмосфера, все таке м'яке, пастельне. Ще й музика грає доволі спокійна. Контрасти цього світу викрутили на повну, і мені це чомусь дуже і дуже подобається. Та і все в цілому дуже сподобалося, дуже класна робота.