Цікава гра, яку я пограла після джему, але мені є що сказати, бо я бачу у світі потенціал.

Школа з релігійним нахилом, яскраві дизайни персонажок - це все дуже класно і багатообіцяюче. Цікава і промовиста назва, гарний візуал - теж плюс.

Музику ви теж підібрали влучно, було лише пару місць у флешбеках, коли музика відсутня.

Насправді я зловила дуже схожий вайб з грою 'Монета' з мікро джему. Знаю, що ви теж брали участь та не знаю чи ви читали ту конкретну гру.

Також маю реакції у тві під час проходження: тут

І тепер хочу трохи підсвітити моменти для зростання.
Мені сподобалася ваша драматургія, як ви перемежовували флешбеки з реальністю, особливо кульмінація з відліком і рішенням Марти викликала у мене сироти.
Але я бачу, що багато коментаторів почувалися спантеличеними, і я б поради просто робити вставки між сценами по центру - навіть таке рішення вже б додало більшої ясності. Як приклад можу привести Еклезію з цього джему, якщо ви грали. Тобто щось на кшталт: 'Шкільна вбиральня. 16:56', 'Кімната Марічки, 07:00', такі штуки. У вас це навіть є буквально на початку гри. 

Другий момент: текст дуже потребує редактури і йому загалом не вистачає літературності. Бо навіть попри дизайни, коли ти вперше бачиш 5 дівчат одразу - плутаєшся. Читачеві, коли персонажів немало, слід давати час на ознайомлення та звикання. Бо коли ви в кінці гри вже припинили міняти спрайти (відкривати роти їм, коли говорять), я взагалі губилася. Тобто умовно ви могли б хоча б текстом описати їх теж на початку флешбеків, наприклад. Надати їм більше рис характеру і звичок, уточнити у кого який голос і так далі. Тим паче, що це діти, в яких можуть бути справді цікаві особливості: закладений ніс, картавість, слова паразити тощо.
Можливо, вам просто не вистачило часу, тому лишився лише перебіг основних подій. 

Ще мені цікаво чи планується щось після фінальної сцени? Бо я згодна з інтерпретаціями Айред щодо фіналу, що їх може бути декілька. Як та, що в Юстину дійсно щось вселилося або ж вона була сама по собі дивненькою і ми розуміємо як ритуал і переляк сформували в Марічки хибне враження.

Загалом це було дуже атмосферно і цікаво, дякую за гру.

Гра дуже сподобалася, стиль малюнка просто неймовірний – так і хочеться побачити більше.
Єдине, погоджуюся з думкою коментаторів щодо фіналу: теж виникло відчуття розгубленості.
Але ваша гра просто чудова! Після проходження хочеться ще побачити Юстину та Марічку. Також радий був дізнатися з ваших коментарів, що плануються мікро комікси про другорядних персонажів.
Хотілося б дізнатися більше про саму Марту та її стосунки з Марічкою і Юстиною. Персонажі Даринки та Єви також здаються потенційно цікавими.
Дякую за таку гарну гру!

Це було дуже цікаво та атмосферно!

Скажу спочатку за візуал! Мені дуже сподобався візуальний стиль та загальна атмосфера, оця ожинка з плющем на рамці дуже гарно вписується в естетику гри, й усі сцени виглядали просто чудово 🥺🥺🥺 Єдине, що для мене вибивалося із загального візуального стилю — це мабуть квадратик із обличчям Марічки. Частково через те, що у ньому кольори Марічки доволі яскраві у порівнянні з рештою гри, і можливо, якщо заглушити кольори і в квадратику з Марічкою, то він би менше вибивався 👀 Загалом, мені дуже подобається, що сцени доволі динамічні, ми не сидимо на одному кадрі занадто довго, і особливо мені в душу запали сцени з Юстиною. Вони були дуже гарними, а також дуже добре передавали напругу та певний дискомфорт, відчуття, немов щось не так, а її погляди......

Тепер трішки про сюжет! Мене ще з анонсу зацікавила атмосфера та цей трохи містично-загадковий задум. У коментарях вже зробили це порівняння, але я також зловила асоціацію з Doki Doki Literature Club, бо школа, дівчатка з кольоровим волоссям, якась життєва повсякденність та напруга між персонажами, ось Є цей вайб 🤌🤌 

!!!ДАЛІ СПОЙЛЕРИ!!!

Прочитавши цю новелу, мені здається, що я не до кінця вловила усю суть, бо у мене залишилося декілька питань 👀 Як уже зазначили інші коментатори, мені також переходи між флешбеком та теперішнім часом здалися трохи різкими та сумбурними, хоча навіть у цьому є певний шарм... Та в певні моменти, ближче до кульмінації, виникало відчуття, що ми повертаємося до флешбеку надто часто 🥺 Можливо, якби між переходами були довші паузи, темп історії відчувався би набагато краще!

Не зовсім було зрозуміло, що ж то за ритуал такий дівчатка намагалися провести, ХОЧА НЕ ЗБРЕШУ, мене звісно саму флешбекало до шкільних часів, коли я з подружкою проводила недо-ритуали з призову персонажів з кріпіпасти АХХАХАХХАХЗА, це просто база, тож задум із ритуалом у шкільному туалеті ДОВОЛІ-ТАКИ РЕАЛІСТИЧНИЙ вххвхзвхз

Та все-таки хотілося б дізнатися про нього трохи більше!! Бо у фіналі я, на жаль, так і не зрозуміла до кінця, як саме ритуал повпливав на дівчаток, особливо Юстину, Марту й Марічку. У мене дві теорії — або цей "ритуал" справді спрацював, але не так, як дівчатка хотіли, і тому він вплинув на Юстину, якось її змінюючи (а також вплинув на Марту???), АБО Ж Юстина сама по собі була такою трохи загадково-дивною, і Марічка просто почала її сприймати по-іншому через власний переляк. Насправді, про це цікаво міркувати, адже діти можуть багато чого надумати собі, особливо у такому вразливому віці (кажу як людина, яка вірила в існування тих самих персонажів кріпіпасти коли їх визивала 💀💀💀). І подальший розвиток стосунків між дівчатками також тоді відчувається доволі реалістичним...

Тепер більше про самих персонажок: в історії відчувається особливий акцент на Марічці та Юстині, це очевидно, а також є загадкове зникнення Марти. Про цих трьох я ще скажу далі, а от про Даринку і Єву майже і немає нічого сказати, адже ми дуже мало про них знаємо. Насправді, якби їх було прибрано з історії, то начебто небагато чого і змінилося б, окрім того, що для ритуалу потрібно було три людини, а не п'ять. Мені здається, у такому випадку, ми б відчули ще більш міцний зв'язок між "головними" трьома дівчатами, і тоді можна було б трохи детальніше описати їхні стосунки — і в дитинстві, і в теперішньому часі! Можливо, для вас особисто Даринка та Єва займають особливе місце та грають важливу роль, але тоді, якщо не прибирати їх з основної історії, то можна їх більше прив'язати до неї. Зрозуміло, що в рамках джему на це мабуть просто-напросто навіть часу не вистачало...

Можу порадити робити щось подібне:

1) спитати себе, наскільки важливі ці персонажі для даної історії? чи зміниться щось, якщо їх прибрати? чи є якась чітка причина, ЧОМУ ці персонажі важливі для історії?

2) якщо вам важливо, щоб вони залишилися, тоді варто добре продумати головну причину, для чого вони у цій історії — можливо, вони роблять щось важливе у "теперішньому часі", якось ще взаємодіють з головною персонажкою, можливо роблять щось начебто маленьке, але все одно важливе для загальної історії... (у випадку з історією "Ожини та Плюща", якщо я нічого не забула/не пропустила, Даринка та Єва є лише у флешбеках...)

3) якщо ж відчуваєте, що можете скоротити кількість персонажів, тоді можна більше уваги приділити іншим персонажкам, як я і казала раніше!

Як автор, розумію, що іноді ну дуже хочеться прописати якихось додаткових персонажів в історію, які для вас особисто дуже цінні 😭🙏 але щоб це рішення здавалося добре обдуманим, можна придумати якусь особливість і цікавинку, які стосуються цих персонажів і які зроблять їх ще більш важливими :з

Про основних трьох дівчат можу сказати, що мене дуже зацікавила динаміка між ними (в основному у теперішньому часі), хоч і не до кінця були зрозумілі певні нюанси у їхніх стосунках (зрозуміло, що там були краші, маніпуляції, мелодрама і все таке)... Було б прикольно побачити між Марічкою, Юстиною та Мартою трохи більше взаємодій 🙏 Адже начебт о між Марічкою та Мартою був якийсь тісний зв'язок, який потім почав зникати? Та мені, мабуть, було занадто мало інформації про Марту, щоб повністю проникнутися її частиною історії 🥺

З іншого можу зазначити, що хоч музика і не авторська, мелодія була підібрана добре, адже вона має той тихий меланхолійний вайб, який дуже пасує цій історії! Та мені, мабуть, не вистачило ще хоча б однієї мелодії, більш тривожної, для напружених сцен із Юстиною (особливо, наприклад, для сцени, де Марічка змушена зізнатися про чутки перед усією школою). Також було б прикольно, якби був підібраний якийсь гарненький шрифт для тексту! Це було б тим завершальним штрихом, який би пов'язав разом усі елементи гри! 💖

У тексті були певні одруківочки, і, як писали інші, можливо було б добре якось ще виділяти спрайти, коли на екрані їх більше ніж 2, особливо враховуючи лімітовану кольорову гаму у флешбеках. Та насправді, можна було б навіть додати кожній персонажці власний кольоровий акцент (як уже є з волоссям, наприклад), як якась вишивка на одязі, і тоді можна було б зробити імена персонажок різними кольорами під ці акценти, що допомогло б зрозуміти, хто є хто! Коротше з цим взагалі можна багато як погратися...

Загалом, мені здається, що у цій історії багато потенціалу, бо є напруга, є атмосфера, є зав'язка для драми, і навіть переходи між флешбеком та теперішнім часом додають цікавинки, хоч і є іноді різкими — мені здається, це вирішує просто наявність додаткового часу (якого під час джему МАЛОООО 😭🙏), адже якщо трохи наповнити кожну сцену трохи більшими описами, то і ці переходи не були б такими сумбурними, і взагалі якщо підшліфувати інші частини і гри, і самої історії, то вийшов би просто чудовий проєкт 🙏

Дякую вам за цю гру, продовжуйте творити, і сподіваюся моя страшна і сумбурна стіна слів для вас виявиться хоч трііішечки корисною 🥺💖 Бажаю вам натхнення та наснаги!!! 🫶

Мені сподобалася фрагментарність минулого та теперішнього, вони гармонійно одне з одним переплітаються, ніби мають вести до однієї спільної фінальної точки. Головні персонажки вдалися дуже живими, особливо потішило офігіння Марічки, життєво :D
Фони та спрайти класно опрацьовані, місця всі здаються обжитими, а погляд Юстини за сценою прям тисне — вкрай ефективний кадр вийшов.
Дякую за гру!

Гарна коротенька новела! Інколи губився в часі історії через різку зміну сцен, але загалом враження позитивні! Ілюстрації гарні, мальовка гарна, сюжет, як написали раніше, якось трохи сумбурно закінчується, але все ще сподобався! Загальні враження - позитивні)

Як же смачно намальовано, особливо ожина з плющем по краю. Та й фони (Славик кретин, то є так), а від емоції Марічки, коли виявилось, що Марта її здала, я просто в соплі :D

Дуже крутий візуал в акцентних сюжетних точках, як от з Юстею в кінці чи на сцені під час зізнання. Дискомфорт та тривожність від цих очей, бррр.

Трохи не вистачило визначеності в сюжеті, після сцени пересадки все доволі сумбурне й швидке, а також самої сцени зізнання. Так, для Марічки це момент, який хотілося б поскоріше забути, але він відчувався дуже емоційним і важливим.

Також у сценах ритуалу, де дівчат п'ятеро, не завадило б щось на кшталт підсвітки спрайту мовця, як у багатьох новелах джему. Бо все ж їх багато, а роти маленькі, не так очевидно, хто говорить, і потім до цього звикаєш, але на самому початку я дівчат трохи плутала. Думала чомусь на Дарину, що це Марічка х)

Ще раз скажу, що мальовка класна, мені прям зайшла, дякую за гру)

Мені сподобалися кумедні обличчя Марічки у портреті.

Сюжет цікавий, але, на жаль, різко обривається на найцікавішому.

Оформлення миле і символізм ожині і плюща сподобався.

Дякую за гру!

Ідея з флешбеком цікава, хоча я не до кінця зрозуміли, як він впливає на основний сюжет. Історія вийшла  меланхолійною й навіть змусила мене згадати ситуацію зі своїх шкільних років. Хотілося б побачити більше сцен із Мартою та краще її зрозуміти.  Малюнки  гарні й чудово передають атмосферу. Після проходження залишилося бажання більше дізнатися про персонажів або  пограти в розширену версію гри.

Мені найбільше з технічної точки зору подобається, що момент нервових думок пробігає швидко і автоматично пролистується) дуже добре передано оці швидкі міркування засобами гри. І цікаво, як на події переплітається той флешбек. Хоча, як з'ясувалося, я при проходженні побачила більше містики, ніж там було насправді. Ну і відповідно стосунки Марічки та Юстини та Юстини і Марти побачила в іншому світлі. Трошки напевно не вистачило якихось деталей про інших персонажок що брали участь в ритуалі, бо ті лишилися темною плямою на сприйнятті.

Але загалом дуже класно бере за емоції гра й візуальний стиль круто тримає усе. 

мені дуже сподобалася ця гра, можливо тому що вона досить життєва в сенсі заворух у школі XD, як завжди залежність від маніпулятивної людини (у юстини вайби якісь моніки з ддлк)

єдине що можу визначити негативним, переходи між дитячим спогадом та теперішнім часом дещо різкі

дякую за гру!